09 грудня 2015 року м. Київ К/800/20716/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Федоров М.О.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Нежельської О.С.,
відповідача - не з'явились,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція)
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015
у справі № 7730/11/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард" (далі - Товариство)
до Інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У червні 2011 року Товариство звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2011 № 0000012200, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3 551 693,25 грн. (у тому числі 2 841 354,60 грн. за основним платежем та 710 338,68 грн. за штрафними санкціями).
Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014 прийняті у справі судові акти скасовано в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 874 375 грн. (у тому числі 2 299 500 грн. за основним платежем та 574 875 грн. за штрафними санкціями) за оспорюваним податковим повідомленням-рішення з направленням справи в цій частині на новий розгляд. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про неповноту встановлення судами обставин справи при визначенні правової природи коштів, отриманих позивачем за судовими рішеннями, зазначив про необхідність аналізу змісту цих рішень на предмет з'ясування, за якими саме операціями були отримані Товариством штрафи та збитки, та наголосив на необхідності перевірки порядку відображення позивачем відповідних активів у податковому та бухгалтерському обліку Товариства.
За наслідками нового розгляду справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015, залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 № 0000912202, прийняте контролюючим органом з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014.
Судові акти зі спору мотивовані тим, що спори у справах № 2-5478/09, № 1/3-09, № 1/2-09 та № 17/2-09 виникли з приводу діяльності Товариства як керуючим активами закритих недиверсифікованих венчурних пайових інвестиційних фондів «Лідер» та «Вікторія», а грошові кошти, одержані позивачем за рішеннями в цих справах, не були включені до податкової та фінансової звітності Товариства.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові Товариств. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що кошти за рішеннями у вказаних справах, надходили на банківський рахунок, відкритий Товариством як платником податку на прибуток на загальних умовах, а тому є доходом позивача з інших джерел.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для донарахування позивачеві оспорюваної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток слугував висновок Інспекції про заниження позивачем оподатковуваного доходу внаслідок невключення до його складу сум збитків та штрафів, отриманих на рахунок Товариства за рішенням Московського районного суду від 12.05.2009 у справі № 2-5478/09, а також за рішеннями Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інвестиційно-Промислова група «Восток» від 29.07.2009 у справі № 1/3-09, від 29.07.2009 у справі № 1/2-09 та від 27.07.2009 у справі № 17/2-09.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування» бухгалтерський та податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, яка проводиться компанією з управління активами через пайовий інвестиційний фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій та результатів діяльності інших пайових інвестиційних фондів, активи яких перебувають в її управлінні.
За правилами підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.
Згідно з пунктами 1, 9 частини першої статті 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування» активи інституту спільного інвестування - це сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування; кошти спільного інвестування - це кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо).
Керуючись наведеними законодавчими положеннями, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.10.2014 з даної справи зазначив, що порядок оподаткування коштів, які надійшли на рахунок позивача за названими рішеннями, залежить від виду операцій, за якими отримано ці кошти, характеру участі Товариства в цих операціях (як самостійного власника активів чи як керуючого активами ІСІ), порядку їх обліку.
З урахуванням наведеного висновку касаційного суду та його вказівок, викладених в ухвалі від 22.10.2014, суди за наслідками аналізу змісту рішення Московського районного суду від 12.05.2009 у справі № 2-5478/09, рішень Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Інвестиційно-Промислова група «Восток» від 29.07.2009 у справі № 1/3-09, від 29.07.2009 у справі № 1/2-09 та від 27.07.2009 у справі № 17/2-09, бухгалтерської та фінансової звітності встановили, що спірні кошти у вигляді штрафів та компенсації збитків позивач отримав саме як керуючий активами закритих недиверсифікованих венчурних пайових інвестиційних фондів «Лідер» та «Вікторія»
Наведені Інспекцією доводи у касаційній скарзі не можуть слугувати спростуванням вказаного висновку суду. Адже, як встановили суди, законодавством, що діяло на час укладення Товариством договорів банківського рахунку з обслуговуючим банком, не передбачалося зазначення компанією з управління активами у таких договорах реквізитів пайового інвестиційного фонду. У подальшому з огляду на встановлення законодавцем відповідних вимог до договорів були внесені відповідні зміни.
А відтак вказаний у договорі банківського рахунку статус Товариства як самостійного платника податку на прибуток не може бути підставою для кваліфікації коштів, що надійшли на відповідний рахунок, як власних коштів Товариства.
З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій, оцінивши наявні у справі докази за правилами статті 86 КАС, дійшли цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для включення спірних коштів до оподатковуваного доходу Товариства та правомірно задовольнили позов.
У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови і ухвали зі спору та задоволення касаційних вимог відсутні.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі № 7730/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
М.О. Федоров