10 грудня 2015 року м. Київ К/800/15410/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні),
Головчук С.В.,
Ліпського Д.В.,
секретаря Горбатюка В.С.,
за участю представника Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу
за позовом прокурора м. Миколаєва до Миколаївської міської ради, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Миколаївської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року,
встановив:
У червні 2014 року прокурор м. Миколаєва звернувся з позовом до Миколаївської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 11.04.2014 р. № 341 "Про погодження встановлення гучномовців по вулицях м. Миколаєва, організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях та трансляцію інформаційних програм".
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 11.04.2014 р. № 341, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 погоджено встановлення 175 гучномовців протягом 2014-2015 років на електроопори, що знаходяться на балансі КП Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", КП "Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва", а також погоджено трансляцію інформаційних, музично-розважальних програм та ліцензійних продуктів на зупинках міського електротранспорту загального користування з 09-00 до 20-00.
У касаційній скарзі Миколаївська міська рада, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права і неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалене ним рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що чинним законодавством України саме на органи місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання покладено права та обов'язки щодо встановлення сигнально-гучномовних пристроїв на відповідній території, із залученням коштів суб'єктів господарювання та інших не заборонених законодавством джерел.
В запереченні на касаційну скаргу прокурор м. Миколаєва просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін. Вказує на обґрунтованість висновку суду про неправомірність оскарженого рішення виконкому міської ради, яким оповіщення населення міста про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій покладено на фізичну особу-підприємця, без відома компетентних органів держави, чим фактично створено умови для використання підприємцем трансляційних ліній з метою отримання прибутку шляхом трансляції оголошень рекламного та розважального характеру, що не відповідає цілям, задля яких встановлюються гучномовці.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що виконавчим комітетом Миколаївської міської ради з метою організації оповіщення громадян у надзвичайних ситуаціях та трансляції інформаційних програм, на підставі статті 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанов Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р. № 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях" та від 11.04.2012 р. № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" прийнято рішення від 11.04.2014 р. № 341, яким ухвалено:
1) погодити ФОП ОСОБА_5 встановлення 175 гучномовців протягом 2014-2015 років на електроопори, які знаходяться на балансі КП ММР "Миколаївелектротранс", КП "Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва" згідно з переліком (додається);
2) начальнику управління з питань НС та ЦЗН Миколаївської міської ради на безоплатній основі укласти договір з ФОП ОСОБА_5 щодо розміщення оперативної інформації про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації на території м. Миколаєва;
3) погодити трансляцію інформаційних, музично-розважальних програм та ліцензійних продуктів на зупинках міського електротранспорту загального користування згідно з переліком з 09-00 до 20-00 години;
4) КП ММР "Миколаївелектротранс" під час встановлення гучномовців на електроопори надати ФОП ОСОБА_5 технічну допомогу;
5) КП "Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва" надати ФОП ОСОБА_5 погодження під час встановлення гучномовців на електроопори.
12.05.2014 р. прокуратурою міста до Миколаївської міської ради внесено подання в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яке отримане міською радою 14.05.2014 р.
29.05.2014 р. на адресу прокуратури надійшла інформація з виконавчого комітету Миколаївської міської ради про те, що подання буде винесено на розгляд міської ради, проте, станом на 19.06.2014 р. про результати розгляду подання прокуратуру не повідомлено.
У зв'язку з цим 26.06.2014 р. прокурор міста звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийнято відповідачем в межах повноважень, визначених частиною третьою статті 30 Кодексу цивільного захисту України.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, в тому числі в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, визначені у статтях 27-39 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Згідно з пунктом 7 частини першої і пунктом 7 частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій належить до повноважень як місцевих державних адміністрацій, так і органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.
За змістом пунктів 9, 10 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 р. № 11, у складі єдиної державної системи цивільного захисту функціонують постійно діючі органи управління цивільного захисту, якими є: на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, територіальні органи ДСНС; на місцевому рівні - районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються у їх складі, виконавчі органи селищних та сільських рад, підрозділи територіальних органів ДСНС.
Відповідно до частини першої статті 30 Кодексу цивільного захисту України оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб'єктів господарювання та населення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується, зокрема, шляхом: функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об'єктових систем оповіщення; централізованого використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв'язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб'єктів господарювання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації; функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.
Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання (частина третя статті 30 Кодексу цивільного захисту України).
Порядок організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту регулюється Положенням про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р. № 192 (далі - Положення).
У пункті 1 Положення визначено, що органами цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі - органи ЦО та НС) є МНС і територіальні органи цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій. Територіальний орган цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій (далі - територіальний орган ЦО та НС) - Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації. Система оповіщення цивільної оборони (далі - система оповіщення ЦО) - це комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Згідно з пунктами 3 і 4 Положення оповіщення і зв'язок у надзвичайних ситуаціях забезпечується за допомогою єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ). Сигнали оповіщення ЦО, повідомлення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, інформація про дії в умовах надзвичайної ситуації доводяться до працівників підприємств, установ, організацій, населення всіма наявними засобами зв'язку, мовлення, оповіщення.
Відповідно до пункту 17 Положення оповіщення населення здійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення.
Пунктом 25 Положення передбачено, що для функціонування систем централізованого оповіщення за заявками відповідних органів цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій Держкомзв'язку виділяє канали зв'язку.
В силу пункту 27 Положення всі місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання зобов'язані забезпечити встановлення вуличних гучномовців в місцях масового скупчення працівників та населення (за погодженням з відповідним органом ЦО та НС).
За приписами пункту 28 Положення для забезпечення роботи систем оповіщення використовуються: місцеві мережі зв'язку; мережі проводового (ефірного) радіомовлення та телебачення (канали звукового супроводження); постійно діючі мережі радіозв'язку; системи пейджерного зв'язку; електросирени і технічні засоби оповіщення.
Забезпечення безперервної та якісної роботи основних і резервних каналів зв'язку, закріплених за системами централізованого оповіщення ЦО, а також заміни на випадок виходу з ладу, безперервної роботи ліній управління кінцевим обладнанням, телефонних пар у міських і сільських населених пунктах, до яких підключаються абоненти системи централізованого виклику, кінцеве обладнання з електросиренами, радіотрансляційних мереж та вуличних гучномовців, надійної роботи чергових змін лінійно-апаратних цехів, автоматичних телефонних станцій, радіотрансляційних вузлів покладається на керівників відповідних дирекцій Укртелекому (пункт 59 Положення).
Згідно з Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, сигнали оповіщення у разі виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного чи воєнного стану транслюються мережею проводового радіомовлення (пункт 122); оператори мереж проводового радіомовлення надають послуги, зокрема з установлення вуличних гучномовців, трансляції сигналів оповіщення у разі виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного чи воєнного стану (пункт 125); установлення вуличних гучномовців у мережі проводового радіомовлення здійснюється за заявою споживача, погодженою з місцевим органом виконавчої влади, після внесення відповідної плати згідно з діючими тарифами (у разі виконання додаткових робіт) (пункт 140); оператори мереж проводового радіомовлення в порядку, встановленому законодавством, передають такими мережами сигнали оповіщення у разі виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного чи воєнного стану (пункт 144); абонент має право самостійно підключати до радіоточки придбані ним гучномовці, на які видано документ про підтвердження їх відповідності, але зобов'язаний не підключати самостійно радіоточки до мережі проводового радіомовлення (пункти 146, 147).
Визначення термінів "абонент" і "оператор телекомунікацій" наведено у статті 1 Закону України "Про телекомунікації", відповідно до якої абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - це суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
Аналіз наведених норм права дає підстави для таких висновків: виконавчі органи міських рад є органами управління цивільного захисту на місцевому рівні, до повноважень яких належить забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, в тому числі шляхом визначення місць і встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей; оператори мереж проводового радіомовлення можуть надавати послуги з установлення вуличних гучномовців, однак суб'єкти господарювання (абоненти) не позбавлені права самостійно підключати до радіоточки придбані ними гучномовці за погодженням з територіальним органом ЦО та НС і органом місцевого самоврядування (щодо визначення місць встановлення), на підставі укладеного з оператором телекомунікацій договору про надання телекомунікаційних послуг; використання суб'єктами господарювання вуличних гучномовців в інших цілях, ніж оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, чинним законодавством не заборонено та здійснюється з урахуванням особливостей для певного виду діяльності (розміщення реклами, використання радіочастотного ресурсу України для забезпечення економічного, соціального, інформаційного та культурного розвитку тощо).
Виходячи з цього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у виконавчого комітету міської ради повноваження погоджувати місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв на території міста.
Разом з тим, окружним судом не надано оцінку і не враховано інші положення оскарженого рішення, які суперечать чинному законодавству, зокрема, надання виконкомом ФОП ОСОБА_5 дозволу на використання електроопор, які перебувають у комунальній власності, покладення на комунальні підприємства обов'язків з укладення цивільно-правового договору і надання відповідного погодження під час встановлення гучномовців, надання дозволу на трансляцію інформаційних, музично-розважальних програм та ліцензійних продуктів.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки оскаржуване рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради прийнято з перевищенням повноважень.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.