донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.12.2015 справа №908/4611/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 не з'явився не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від23 вересня 2015 р. (повний текст рішення складено та підписано 25.09.2015)
у справі№ 908/4611/15 (суддя Гончаренко С.А.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ОСОБА_4", м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя
проСтягнення 34 511,64 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.09.2015р. у справі №908/4611/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ОСОБА_4", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в сумі 34 511,64 грн. з яких: 19657,20грн. - сума основного боргу, 14854,44грн. - інфляційних втрат- задоволені у повному обсязі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково: стягнути суму основного боргу у розмірі 12910,00грн., судовий збір у розмір 1469,82грн. та, у відповідності до п.6ч.1 ст. 83 ГПК України розстрочити виконання рішення суду відповідно до графіку, складеного стронами. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач був позбавлений можливості брати участь в судовому засіданні, подавати докази, надавати пояснення, а також господарським судом не було взято до уваги гарантійний лист відповідача, в якому останній повідомляє про наміри добровільно погасити основний борг та судові витрати позивачу.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ОСОБА_4", м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 34 511,64 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 19 657,20грн. та інфляційних втрат у сумі 14 854,44грн.
Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 23.09.2015р. зменшив суму основного боргу до 12 910грн.00коп. у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 6747,00грн. та остаточно просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 12 910грн.00коп. та інфляційні втрати в сумі 14854,44грн.
Судом першої інстанції розглянуто позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.
Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №132061 від 03.09.2013р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній поставив відповідачу продукцію на загальну суму 19 657,20 грн., що підтверджує наявними у матеріалах справи видатковими накладними, рахунками- фактурами, довіреностіями на отримання товарно-матеріальних цінностей. При цьому, вартість поставленої продукції відповідач оплатив частково у розмірі 6 747,00грн., у зв'язку з чим зобов'язання відповідача на загальну суму 12 910грн.00коп., за твердженням позивача, є невиконаним. На вказану заборгованість позивачем нараховані інфляційні витрати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором поставки №132061 від 03.09.2013р. щодо своєчасної оплати поставленої позивачем продукції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Так, 03.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр будівельних технологій” (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім ОСОБА_4” (надалі - Постачальник) був укладений договір поставки №132061 (надалі - Договір).
Пунктом 1.1. Договору зазначено, що в порядку та на умовах, визначених договором, Постачальник зобов'язується передати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати оливи, мастила та технічні рідини (надалі - товар).
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.
Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.
Відповідно до п.1.2. Договору загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна товару визначається сторонами у видаткових накладних.
У розділі 5 Договору зазначено, що ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами в рахунках в національній валюті та відображається у відповідних видаткових накладних. Загальна вартість договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснена у відповідності з умовами даного договору та підтверджена видатковими накладними.
Відповідно до розділу 4 Договору загальна кількість товару, що поставляється згідно умов даного договору, не обмежена. Поставка товару, за домовленістю сторін, здійснюється на умовах ЕХW (передано на складі Постачальника) згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів “ІНКОТЕРМС” в редакції 2000 року. Відвантаження товару, за допомогою сторін, здійснюється зі складу постачальника за адресою: м. Запоріжжя, Північне шосе, 4 автотранспортом Покупця. Постачальник зобов'язується відвантажити товар покупцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати виставленого рахунку, пред'явленого покупцю.
Згідно п.8.1. Договору, він набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2013. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 (тридцять) днів до закінчення кожного однорічного періоду дії договору про намір припинити його дію, в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов договору.
Договір поставки №132061 від 03.09.2013р. підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.
Позивачем на виконання умов договору поставки №132061 від 03.09.2013р. виставлено наступні рахунки- фактури: - №ЗП2-913 від 27.09.2013р. на суму 4 446,00грн., №ЗП2-917 від 30.09.2013р. на суму 6 905,60грн., №ЗП2-933 від 15.10.2013р. на суму 6 905,60грн., №ЗП2-964 від 11.11.2013 на суму 1 400,00грн.
Як встановлено господарським судом, позивач поставив, а відповідач за видатковими накладними №ЗП2-390 від 27.09.2013р. на суму 4 446,00грн., №ЗП2-391 від 30.09.2013р. на суму 6 905,60грн., №ЗП2-400 від 15.10.2013 на суму 6 905,60грн., №ЗП2-417 від 11.11.2013р. на суму 1 400,00грн. отримав товар до вказаного договору, загальною вартістю 19 657,20грн.
Фактичне отримання відповідачем зазначеного вище товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав(ла)" та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №27091 від 27.09.2013р., №30093 від 30.09.2013р., №15101 від 15.10.2013р., №11112 від 11.11.2013р., копії яких залучені до матеріалів справи, а отже прийнятий відповідачем без заперечень. Крім того, факт отримання товару не спростовано відповідачем.
Згідно розділу 3 Договору, оплата за товар, поставлений згідно даного договору, здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у порядку та у термін, передбачений договором. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється в без обліковому порядку протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичного отримання товару. Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі відповідного рахунку.
За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Господарським судом встановлено, що відповідачем частково сплачено суму заборгованості в розмірі 6 747,00грн. відповідно до платіжного доручення №1052 від 18.09.2015р., внаслідок чого борг за спірними поставками складає 12 910 грн.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв'язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 12 910,00 грн.
Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 12 910,00грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 12 910,00 грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.
Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 14 854,11 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань за період з 14.10.2013р. по 11.08.2015р. у розмірі 14854,44грн., апеляційна інстанція вважає його арифметично вірним та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у цій частині.
Враховуючи підтвердження матеріалами справи того факту, що відповідач своїх зобов'язань за договором №132061 від 03.09.2013р. належним чином не виконав, а саме: невчасно оплатив вартість поставленого товару, апеляційна інстанція визнає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у визначеному судом першої інстанції розмірі.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Зокрема, колегією суддів не приймається клопотання скаржника, висловлене в апеляційній скарзі про розстрочення виконання рішення з огляду на наступне.
З урахуванням положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України , відповідно до якої при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Дослідивши наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, твердження про наявність між сторонами відповідних домовленостей щодо графіку погашення заборгованості, не є тією виключною обставиною, яка давали б підставу для розстрочення виконання судового рішення, оскільки вказані обставини утворились внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об'єктивних, незалежних від нього обставин.
Крім того, відповідне клопотання про розстрочення виконання рішення відповідачем взагалі не надавалось до суду першої інстанції.
Також, колегією суддів не приймаються доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було позбавлено відповідача можливості брати участь в судовому засіданні, подавати докази, надавати пояснення з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі від 19.08.2015р. про призначення розгляду справи на 16.09.15р. надіслана на адресу відповідача 19.08.2015р., ухвала про відкладення розгляду справи від 16.09.2015р. про призначення судового засідання на 23.09.2015р. надіслана 17.09.2015р.
Крім того, до позовної заяви доданий фіскальний чек №9722 від 14.08.2015р. та опис вкладення з відміткою поштового відділення зв'язку про направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем.
Більш того, до апеляційної скарги відповідачем надано гарантійний лист №422 про наявність заборгованості відповідача на суму 19 657,20грн. який датований 11.09.2015р., тобто через місяць після звернення з позовом до господарського суду.
Отже, відповідач був обізнаний про наявність позову у відношенні нього та до винесення рішення по справі не був позбавлений можливості представити суду відзив на позовну заяву та надати додаткові документи в обґрунтування своєї правової позиції по справі завчасно, проте не проявив жодної уваги щодо вимог суду про надання переліку документів, витребуваних ухвалами суду.
Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 23.09.2015р. у справі №908/4611/15 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних технологій", м. Запоріжжя - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 23 вересня 2015 р. у справі № 908/4611/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Марченко О.А.
Судді: Чернота Л.Ф.
ОСОБА_3