Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
23 вересня 2015 року Справа № П/811/2757/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку скоченого провадження адміністративну справу
за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі-позивач) з адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 514,53 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача узгоджених, однак не сплачених у встановлений законом строк, податкових зобов'язань по єдиному податку.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року по справі було відкрито скорочене провадження.
Зазначену ухвалу відповідач отримала 05 вересня 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.17). Однак, дотепер заперечення на адміністративний позов відповідачем не подано.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та належить до другої групи платників у розумінні статті 293 Податкового кодексу України (а.с.3).
Рішенням тринадцятої сесії Первозванівської сільскої ради від 11 січня 2012 року №262 ставку єдиного податку визначено у розмірі 20% мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн. на місяць (а.с.5-6).
Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Статтею 293 Податкового кодексу України встановлені ставки єдиного податку, а саме:
- ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки);
- фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Судом встановлено, що відповідно до облікової картки платника податку фізичних осіб податковим органом нараховано по строку сплати узгодженого зобов'язання, не сплачений у визначеному законодавством терміни:
20 червня 2015 року за червень 2015 року - 243,60 грн., з них частково погашено 234,41 грн., борг складає 9,19 грн.; 20 липня 2015 року за липень 2015 року - 243,60 грн.; 20 серпня 2015 року за серпень 2015 року - 243,60 грн.
Як вбачається з облікової картки платника податків та розрахунку пені, відповідачу нараховано пенюу сумі 18,14 грн. (а.с.7,11-12).
Дана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості податкового органу та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.7,11-12).
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.
Отже, правовими підставами для несплати ставки єдиного податку законодавчо визначені: період щорічної відпустки, період тимчасової втрати непрацездатності (якщо така непрацездатність триває 30 і більше календарних днів), а також у разі подання до податкового органу заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності. Інших виключень для звільнення від сплати ставки єдиного податку дана норма не містить.
Статтею 300 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Відтак, податковий борг, який рахується за відповідачем, станом на день подачі позову не сплачений та вважається узгодженим.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України 29 квітня 2015 року відповідачеві було сформовано податкову вимогу форми №205-23.
Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк - вважається узгодженим та становить наразі 514,53 грн.
Відповідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.
Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 514,53 грн. не сплатив суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України.
Керуючись статтями 86, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 514,53 грн. (п'ятсот чотирнадцять гривень, 53 копійки) на користь бюджету на рахунок отримувач: УК у Кіровоградському районі /с.Первозванівка/ 18050400, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, КЗПО банка: 38036997, рахунок: 31413699700218.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук