Справа: № 826/13906/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
18 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про стягнення податкового боргу,
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області ( далі - позивач ) звернулась до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Енергобанк» ( далі - відповідач ) про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 47410,08 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ПАТ «Енергобанк» перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області як платник земельного податку з юридичних осіб.
Станом на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом за відповідачем рахувався узгоджений податковий борг в сумі 47410,08 грн., який утворився внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб.
Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався ст.ст. 14, 57, 59 ПК України та виходив з того, що за ПАТ «Енергобанк» дійсно обліковується сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України ( далі - ПК України ) та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI ( далі - Закон №4452-VI ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 1.3 ст. 1 ПК України закріплено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Пунктами 1, 2 частини 5 статті 36 Закону № 4452-VI визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону № 4452-VI, Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 46 Закону № 4452-VI передбачено, що З дня початку процедури ліквідації банку: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону № 4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Отже, законодавством регламентовано особливий порядок погашення податкових зобов'язань Банку, щодо якого здійснюється ліквідаційна процедура, а саме: у порядку черговості задоволення вимог кредиторів, що визначений статтею 52 Закону № 4452-VI.
Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що 11.06.2015 р. Правлінням НБУ було прийнято постанову № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Енергобанк».
12.06.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 115 «Про початок ліквідації ПАТ «Енергобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» / а.с. 33 /.
08.07.2015 р. Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області звернулась до суду з даним адміністративним позовом про стягнення з ПАТ «Енергобанк» податкової заборгованості у розмірі 47410,08 грн. / а.с. 18 /.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки сума податкового боргу ПАТ «Енергобанк», була заявлена позивачем до стягнення у період проведення ліквідаційної процедури зазначеного платника податків, то її погашення має здійснюватися не в порядку ПК України, як помилково було зазначено судом першої інстанції, а в порядку черговості задоволення вимог кредиторів, у відповідності до Закону №4452-VI, зокрема статті 52, а отже, позивачем було неправильно обрано спосіб захисту інтересів держави.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутні належні та необхідні правові підстави для задоволення даного адміністративного позову, а судом першої інстанції було неповно встановлені обставини справи та порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергобанк» задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Енергобанк» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про стягнення податкового боргу - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Кобаль М.І.
Карпушова О.В.