17 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 667/8135/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ігнатенко О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправним, скасування рішення (протоколу) та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач, або ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (далі - відповідач, або УПФУ в м. Херсоні), в якому позивач просила суд: визнати протиправним та скасувати протокол Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні № 110 від 19.08.2015 року щодо неврахування при обчисленні пенсії позивача, як державному службовцю, матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію з 06.05.2015 року з урахуванням усіх сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з який були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2015 року вказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
Виходячи з приписів п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Херсоні з 06.05.2011 року та отримує пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
11.08.2015 року позивач подала до УПФУ в м. Херсоні заяву про здійснення їй перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням інших виплат, які складаються із матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Згідно протоколу № 110 від 19.08.2015 року УПФУ в м. Херсоні відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії за відсутності законодавчих підстав.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Доводи апелянта про те, що матеріальна допомога, суми разових премій і суми індексації заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, у той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначена правова позиція висловлена в рішеннях Верховного Суду України, зокрема, № 21-430а11 від 20.02.2012 року, № 21-125а13 від 14.05.2013 року, № 21-97а13 від 28.05.2013 року, № 21-350а13 від 06.11.2013 року, № 21-3а14 від 04.03.2014 року, № 21-314а14 від 16.09.2014 року, № 732/48/15-а від 08.07.2015 року.
Посилання апелянта, як на підставу для відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії, на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213 від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», колегія суддів вважає безпідставними з огляду на викладене.
Так, відповідно положень п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213 від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», на які посилається апелянт, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України
Водночас, виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, колегія суддів вважає, що положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213 від 02.03.2015 року стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим, державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім цього, в тексті вказаного Закону чітко визначено «з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України».
На підставі викладеного, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що пенсії в порядку та умовах, визначених на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213 з 01.06.2015 року не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Також, враховуючи, що апелянтом не сплачено судовий збір, сплату якого відстрочено до ухвалення рішення у справі, з УПФУ в м. Херсоні підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1071,84 грн. згідно пп. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (110% ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, в якому об'єднано дві вимоги).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправним, скасування рішення (протоколу) та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (код ЄДРПОУ 37960171) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 жовтня 2015 року в розмірі 1071 (одна тисяча сімдесят одна) гривня 84 коп.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: Т.М. Танасогло