03 грудня 2015 року справа № 2а-6210/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.,
без представників сторін;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року за
апеляційною скаргою ОСОБА_3
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2011 р. у справі № 2а-6053/11
за позовом ОСОБА_3
до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області
про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною, -
"05" жовтня 2011 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області в якому просила визнати дії відповідача неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років; зобов'язати відповідача виплатити відповідно до положення ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року; зобов'язати відповідача призначити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положення ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01.10.2011 року.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2011 р. у справі № 2а-6053/11 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3, постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2011 р. у справі № 2а-6053/11 - скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено: визнано дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_3 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, меншому, ніж визначено статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" - неправомірними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 01.08.2011 року з урахуванням сум, які виплачена у цей період.
20.10.2015 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява відповідача про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року. Необхідність у наданні роз'яснення обґрунтована відсутністю вказівки в резолютивній частині рішення кінцевого терміну здійснення перерахунку державної допомоги.
Розглянувши матеріали справи та заяву відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Даною нормою передбачена можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша цієї статті надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Вищевказана стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи із системного тлумачення положень вищезазначеної норми, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, при цьому суд роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Із поданої відповідачем заяви про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року вбачається, що відповідач просить роз'яснити який кінцевий термін нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для проведення перерахунку недоотриманої ОСОБА_3 суми.
Колегія суддів вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом передбачена до досягнення дитиною трирічного віку, отже вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення перерахунку та виплати певним часовим проміжком крім випадків, передбачених законом, крім того зазначивши кінцеву дату суд фактично змінить зміст рішення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кінцевий термін перерахунку в даному випадку випливає з самої назви даного виду державної допомоги, і неодноразові звернення відповідача з заявами про роз'яснення судового рішення з надуманих та невмотивованих підстав є безпідставним затягуванням виконання судового рішення та протиправним обмеженням права позивача на належний рівень соціального захисту.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що постанова суду від 10.07.2014 рокує є зрозумілою, не містить положень, що викликають неоднакове тлумачення висновків суду, відтак відсутні підстави для його роз'яснення та задоволення заяви відповідача.
Керуючись ст.ст. 170 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року у справі № 2а-6053/11 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко