Справа № 2-3984 2009 рік
26 червня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Ісаєвій Д.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської районної філії Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування шкоди,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Білоцерківської районної філії Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» та просив суд розірвати договір страхування автотранспортних засобів № 7000226 від 18.06.2008 року, укладений між ним та ЗАТ «Європейський страховий альянс» в особі директора Білоцерківської районної філії, стягнути з відповідача 49400 грн. в рахунок повернення страхового платежу по договору страхування, стягнути з відповідача 195 846 грн.19 коп. в рахунок відшкодування спричинених збитків, 7000 грн. в рахунок відшкодування додаткових збитків, завданих сплатою орендної плати, 3% річних з простроченої суми в розмірі 3633 грн.65 коп., 29377 грн.83 коп. внаслідок інфляції простроченої суми та 20 000 грн. моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем були порушені умови договору страхування щодо строків виплати страхового відшкодування в результаті пошкодження належного позивачу автомобіля, внаслідок чого він не мав змоги відремонтувати автомобіль, а на даний час вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля значно збільшилася, крім того, автомобіль позивача зберігався на охоронюваній відкритій автомобільній стоянці, і позивач змушений був орендувати гараж /бокс/, за оренду якого сплатив 7000 грн. Позивач також вважає, що діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду, оскільки тривалий час він та його сім'я позбавлені можливості користуватися автомобілем із-за неможливості проведення ремонту, така ситуація потребувала від нього значних втрат особистого часу, нервів для захисту його порушених прав.
Згідно ухвали суду від 30.04.2009 року по справі було залучено в якості співвідповідача Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»- як юридичну особу, оскільки позивач не погодився на заміну відповідача на належного.
В суді позивач, його представник уточнили позовні вимоги і просили суд стягнути з відповідача 195 846 грн.19 коп. в рахунок відшкодування спричинених збитків, 7000 грн. в рахунок відшкодування додаткових збитків, завданих сплатою орендної плати, 3% річних з простроченої суми в розмірі 3633 грн.65 коп., 29377 грн.83 коп. внаслідок інфляції простроченої суми та 20 000 грн. моральної шкоди.
Представники ЗАТ «Європейський страховий альянс» та директор Білоцерківської районної філії ЗАТ «Європейський страховий альянс» позов не визнали, в суді пояснили, що страхове відшкодування було виплачено позивачу відповідно до умов договору страхування дійсно з порушенням строків, передбачених договором, оскільки кошти страховика зберігалися на депозитних рахунках, а з 04.12.2008 року згідно постанови правління Нацбанку було припинено виплату цих коштів, в обґрунтування своїх вимог щодо збільшення вартості відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля позивач надає довідку за підписом директора приватного підприємства, а не висновок експерта, як передбачено діючим законодавством, до того ж нова калькуляція вартості ремонту автомобіля не погоджена зі страховиком, що стосується вимог позивача про стягнення індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми страхового відшкодування, то норми ст.ст.612, 625 ЦК України не поширюються на договірні відносини, не підлягають стягненню на користь позивача і понесені ним витрати за оренду гаражного бокса в сумі 7000 грн., оскільки відсутні належні докази з цього приводу, стосовно моральної шкоди, то ні умовами договору, ні нормами законодавства її відшкодування в даному випадку не передбачено.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 18.06.2008 року між позивачем та ЗАТ «Європейський страховий альянс» в особі директора Білоцерківської районної філії, яка діє на підставі Положення про філію та довіреності, було укладено договір страхування автотранспортних засобів № 7000226, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, визначеним в Додатку до цього договору, що стверджується копією договору /а.с.9-17/.
Згідно п.2.1 цього договору, перелік страхових випадків, страхова сума, страховий тариф, розміри франшиз, розмір та строк сплати страхового платежу, строк дії договору та особи, допущені до управління ТЗ, визначені в Додатку до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Як вбачається з Додатку до договору /а.с.18/, предметом договору є автомобіль марки «Мерседес-Бенц» 2006 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, строк дії договору-по 19.06.2009 року /як пояснили представники відповідачів в суді, в тексті договору щодо строку його дії допущено описку, а фактично термін його дії -один рік/, розмір страхової суми визначено на рівні 650 000 грн., розмір страхового платежу-49 400 грн., а до числа страхових випадків за договором віднесено і пошкодження або знищення автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в процесі руху ТЗ та з його участю, а також пошкодження нерухомого ТЗ іншими рухомими транспортними засобами.
В судовому засіданні також встановлено, що 15.08.2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, внаслідок чого його було пошкоджено, що не заперечується сторонами по справі, вбачається з копії страхового акту /а.с.162/.
Отже, оскільки в даному випадку мав місце страховий випадок, передбачений договором страхування, то страховиком було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь позивача як страхувальника в розмірі 356 527 грн.12 коп., що дорівнює вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 334 від 22.09.2008 року, виконаного спеціалістом ПП «Експерт-ВМ» ОСОБА_2, що слідує з копії цього висновку /а.с.22-47/.
З матеріалів справи вбачається, що вказану суму страхового відшкодування на користь позивача було виплачено БЦФ ЗАТ «Європейський страховий альянс» неодноразовими платежами в період з 05.11.2008 року по 23.02.2009 року включно, що стверджується копіями витратних касових ордерів /а.с.64-83/.
Не оспорюються ці обставини і представниками відповідача.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем було грубо порушено умови договору щодо строків виплати страхового відшкодування, в зв'язку з цим він не міг відремонтувати пошкоджений автомобіль, оскільки власних коштів, достатніх для ремонту автомобіля, у нього не було, а на спеціалізованій станції відмовлялися робити ремонт без попередньої оплати, на даний час він не може також відремонтувати автомобіль, оскільки протягом часу, коли йому виплачували страхове відшкодування, зросли ціни на запчастини до автомобілів іноземного виробництва, на ремонтні роботи, що призвело до збільшення вартості відновлювального ремонту автомобіля до 552 373 грн.31 коп. А тому він і просить суд стягнути на його користь в рахунок відшкодування збитків, спричинених порушенням умов договору страхування, різницю у вартості ремонту автомобіля в розмірі 195 846 грн.19 коп.
Позивачем надано суду ремонтну калькуляцію вартості відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля станом на 04.03.2009 року згідно розрахунків за програмою «Аудатекс» /а.с.49-61/.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Так, за ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона /страховик/ зобов'язується у разі настання певної події /страхового випадку/ виплатити другій стороні /страхувальникові/ або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму /страхову виплату/, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.982 ЦК істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку /страхова сума/, розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Згідно ч.1 п.3 ст.988 ЦК , страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Як передбачено п.8.7 договору страхування, виплата страхового відшкодування , за виключенням випадку «Викрадення», здійснюється протягом 10-ти робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату.
Крім того, серед обов'язків страховика п.4.4.3 договору передбачено при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк .
Як пояснили представники відповідача в суді, рішення про виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 356 527 грн.12 коп. було прийнято страховиком 4 листопада 2008 року, про що свідчить страховий акт № 0044/08/07/ТР25/00/2, затверджений директором ЗАТ «Європейський страховий альянс» 04.11.2008 року /а.с.162/ та лист від 04.11.2008 року за № 344 на ім'я директора Білоцерківської районної філії щодо дозволу провести виплату вказаної вище суми страхового відшкодування на користь позивача /а.с.163/.
Таким чином, виходячи з умов договору щодо виплати страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату, страхове відшкодування на користь позивача в розмірі 356 527 грн.12 коп. необхідно було виплатити до 17.11.2008 року включно, оскільки рішення про виплату було прийнято, як вказано вище, 04.11.2008 року.
А як вказано вище в рішенні, виплату страхового відшкодування позивачу було проведено в повному розмірі тільки 23.02.2009 року, тобто, з порушенням умов договору щодо строків виплати страхового відшкодування, чого не заперечували в суді і представники страховика.
За ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.ст.612, 623 ЦК, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, при цьому збитки визначаються з урахуванням ринкових цін.
Отже, суд вважає, що оскільки страховиком було порушено умови укладеного між сторонами договору страхування, а саме: страхове відшкодування було виплачено з порушенням передбачених договором строків, що встановлено судом, то згідно норм діючого законодавства страховик зобов'язаний відшкодувати позивачу спричинені простроченням договору збитки.
За ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В даному випадку судом не можуть прийматися до уваги , як необґрунтовані , посилання представників відповідача на те, що норми ст.612 та інших статей ЦК щодо прострочення боржника не застосовуються до договірних правовідносин і що страховик та страхувальник не є по відношенню один до одного боржником та кредитором.
Але в ст.509 ЦК України наводиться визначення зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
А відповідно до ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Отже, виходячи зі змісту вказаних статей ЦК , загальні положення про зобов'язання, на які вказано вище, застосовуються і до договорів, якщо умовами договору не передбачено інше.
А згідно п.4.5 договору страхування, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони договору несуть відповідальність згідно умов договору, Правил та чинного законодавства України.
Для підтвердження своїх вимог щодо розміру спричинених збитків позивачем надано суду калькуляцію вартості відновлювального ремонту його автомобіля «Мерседес Бенц» станом на 04.03.2009 року, фактично на момент виплати йому страхового відшкодування в повному обсязі /а.с.50-61/, яку виконано спеціалістом ОСОБА_2, що вбачається з довідки за підписом директора ПП «Експерт-ВМ» /а.с.166/ і що підтвердив сам ОСОБА_2., даючи пояснення в суді в якості спеціаліста.
Вказану калькуляцію суд вважає за можливе прийняти до уваги при вирішенні спору, оскільки ОСОБА_2. на час проведення цих розрахунків мав кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз, що вбачається з копії свідоцтва № 996 /а.с.165/, крім того, він має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з правом здійснення оцінки майна, в т.ч. і оцінки автотранспортних засобів, що стверджується копією свідоцтва від 21.01.2004 року за № 968 /а.с.165/.
Як вбачається з матеріалів справи і з пояснень ОСОБА_2., він виконував і калькуляцію станом на вересень 2008 року, яку було прийнято до уваги страховиком при визначенні розміру страхового відшкодування на користь позивача, в обох калькуляціях розрахунки виконані згідно програми «Аудатекс», до того ж, до нової калькуляцію не було внесено жодних змін щодо переліку пошкоджень, переліку необхідних робіт, матеріалів, змінилася тільки вартість нормо-години робіт і вартість запчастин, які підлягають ремонту та заміні.
А тому суд вважає необґрунтованими твердження представників страховика стосовно того, що для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля необхідно висновок експерта, оскільки розрахунки, проведені ОСОБА_2 приймалися до уваги страховиком і не викликали сумніву, крім того, жодних доказів суду для спростування вищевказаного розрахунку представники відповідача не надали, тоді як відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представниками страховика не заявлялося також і клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Таким чином, з врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивачу дійсно було спричинено з вини страховика збитки в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором страхування, оскільки на час виплати йому страхового відшкодування в повному розмірі збільшилася вартість робіт і запчастин, необхідних для ремонту пошкодженого автомобіля, що потребує додаткових грошових затрат, тобто, за виплачену позивачу суму коштів він не має змоги на даний час провести відновлювальний ремонт свого автомобіля.
Як вбачається з копій витратних касових ордерів про виплату позивачу страхового відшкодування, станом на 17.11.2008 року, тобто, в строк, передбачений договором, позивачу було виплачено тільки 104 527 грн. коштів, що менше навіть 50 % розміру належної йому суми.
А згідно довідки ТОВ «Юніком» /а.с.48/, проведення відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес» можливе лише після проведення попередньої оплати 100% вартості комплектуючих та 50% вартості робіт.
При цьому суд вважає, що не можуть бути підставами для звільнення страховика від відповідальності за спричинені позивачу збитки ті обставини, що неможливо було зняти кошти з банківських депозитних рахунків, на що посилалися представники відповідача, оскільки саме з їх пояснень вбачається, що ці обставини мали місце після 04.12.2008 року, тобто, після спливу строку для виплати страхового відшкодування згідно умов договору.
До того ж, в договорі страхування не передбачено ніяких обставин, з врахуванням яких страховик може порушити умови договору.
Судом не можуть бути прийняті до уваги і посилання представників відповідача стосовно того, що позивач не повідомив їх про те, що має намір ремонтувати свій автомобіль на СТО, в такому випадку страховик міг домовитися з СТО і перераховувати кошти на ремонт автомобіля частинами, оскільки це також не може бути підставою для порушення страховиком умов договору щодо строків виплати страхового відшкодування.
Не заслуговують на увагу, на думку суду, і посилання представників відповідача на те, що згідно умов договору позивач зобов'язаний був погодити зі страховиком нову калькуляцію вартості відновлювального ремонту автомобіля.
Так, суд вважає, що це дійсно необхідно при визначенні розміру страхового відшкодування, що і було дотримано в даному випадку, тоді як вказаний спір стосується розміру спричинених збитків позивачу неналежним виконанням договору, а розмір збитків повинен довести саме позивач.
Крім того, як пояснили представники страховика в суді, страхове відшкодування було позивачу виплачено і при його зверненні з вимогою провести доплату коштів в рахунок страхового відшкодування, його вимоги не були б задоволені, оскільки це суперечить умовам договору.
При визначенні розміру спричинених позивачу збитків судом враховуються положення ст.22 ЦК України, відповідно до якої збитками є також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права /реальні збитки/.
Як вказано вище, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача на час виплати йому страхового відшкодування в повному розмірі становить 552 373 грн.31 коп., позивачу виплачено страхове відшкодування в розмірі 356 527 грн.12 коп., отже, на користь позивача належить стягнути в рахунок відшкодування спричинених збитків 195 846 грн.19 коп.
При цьому судом враховується також той факт, що виплачена сума страхового відшкодування разом з сумою збитків не перевищує граничний розмір страхової суми -650 000 грн., передбаченої в договорі страхування.
Позивач, його представник просять суд відшкодувати на користь позивача 29377 грн.83 коп. як компенсацію знецінення коштів внаслідок інфляції за період прострочення виплати страхового відшкодування.
Але суд вважає ці вимоги необґрунтованими, оскільки на користь позивача стягується різниця між вартістю ремонту автомобіля станом на березень 2009 року і сумою страхового відшкодування, тобто, при нових розрахунках вже прийнято до уваги нові ціни на запчастини і ремонтні роботи.
Суд відмовляє також в частині позовних вимог щодо відшкодування на користь позивача додаткових збитків, завданих необхідністю оренди гаражного бокса, в розмірі 7000 грн., оскільки ці витрати не належать до переліку тих додаткових витрат, які відшкодовуються страховиком згідно з умовами договору страхування.
Крім того, суд вважає, що такі докази, як акти виконаних робіт та копії квитанцій до прибуткового касового ордера, оформлені ОСОБА_1. /а.с.84-100/, не підтверджують тих обставин, що ОСОБА_1 має право займатися таким видом підприємницької діяльності, що саме вказану суму коштів позивачем дійсно було сплачено, оскільки незрозуміло, чи внесені ці кошти на відповідний рахунок , чи проведені по Книзі реєстрації доходів фізичної особи-підприємця, тобто, суду не надано безспірних доказів для підтвердження вказаних витрат.
Суд вважає за можливе стягнути також на користь позивача 3 % річних з простроченої суми страхового відшкодування відповідно до ст.625 ЦК, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивачем, його представником розраховано 3% річних за період з 23.10.2008 року по 23.02.2009 року в сумі 3633,65 грн., але суд вважає, що 3% річних необхідно розраховувати за період з 18.11.2008 року, оскільки строк виплати страхового відшкодування 17.11.2008 року, про що вказано вище.
Таким чином, 3% річних необхідно розраховувати наступним чином: 356527,12 грн. - прострочена грошова сума х 3% /365 дн. х 97 дн.= 2842,45 грн.
Суд також відмовляє в задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди виходячи з наступного.
Так, позивач, його представник в обґрунтування цих вимог посилаються на ст.1167 ЦК України, яка застосовується до деліктних правовідносин, а між сторонами по справі має місце спір, який витікає з договірних відносин.
Ні умовами договору страхування, ні нормами цивільного законодавства, які регулюють даний вид договорів, відшкодування моральної шкоди в даному випадку не передбачено.
До того ж, суду не надано безспірних доказів як щодо того, в чому полягає спричинена позивачу моральна шкода, так і щодо розміру моральної шкоди.
Отже, проаналізувавши всі наведені докази в їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача 195 846 грн.19 коп. в рахунок відшкодування спричинених збитків та 3% річних за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 2842 грн.45 коп.
Суд вважає, що вказані кошти необхідно стягнути саме з ЗАТ «Європейський страховий альянс» як юридичної особи, оскільки договір страхування було укладено між позивачем та ЗАТ «Європейський страховий альянс», від імені якого на підставі довіреності діяла директор Білоцерківської районної філії, саме юридичною особою приймалося рішення про виплату страхового відшкодування позивачу.
За ст.95 ЦК філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Отже, саме ЗАТ «Європейський страховий альянс» і несе відповідальність за порушення умов договору страхування.
На підставі ст.ст.79,81,88 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.
Відповідно до ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст.11, 22, 95, 509, 610-612, 623, 625, 629, 979, 982, 988 ЦК України, ст.ст.10,60,79,81,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків 195 846 грн.19 коп., 2842 грн.45 коп. за прострочення виплати страхового відшкодування, 30 грн. судових витрат, всього 198 718 грн.64 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь держави судовий збір в розмірі 1700 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Дмитренко А.М.