Копія
Справа № 669/1055/15-ц
Провадження № 22-ц/792/2324/15
08 грудня 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,
суддів: Костенка А.М., Грох Л.М.,
секретар - Гриньова А.М.,
з участю представника заявника - Сліпчука Л.В.,
представника відділу ДВС - Присяжного О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Білогірського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року в справі за скаргою публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції, заінтересована особа - ОСОБА_4,
встановила:
У вересні 2015 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" (далі - банк) звернулося в суд зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Білогірського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС), в якій просило визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо непроведення повторної оцінки майна ОСОБА_4 у виконавчому провадженні по виконанню рішення Білогірського районного суду про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 на користь банку кредитної заборгованості.
На обґрунтування своїх доводів заявник зазначив, що в процесі примусового виконання рішення Білогірського районного суду від 04.08.2014 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 на його користь боргу за договором кредиту, державним виконавцем під час проведення процедури примусової реалізації майна, не було проведено повторної оцінки арештованого рухомого майна, яке належить боржнику, чим порушено вимоги Закону України „Про виконавче провадження".
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 10.11.2015 року в задоволенні скарги було відмовлено.
В апеляційній скарзі банк просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" зазначило, що при розгляді справи суд допустив порушення норм закону „Про виконавче провадження", оскільки прийшов до помилкового висновку про законність дій державного виконавця щодо непроведення повторної оцінки рухомого майна, яке підлягає реалізації в процесі виконавчого провадження, хоча шестимісячний строк, протягом якого діє оцінка майна, на дату проведення повторних торгів з реалізації належного боржнику автотранспорту, закінчився.
В судовому засіданні представник банку підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відділу ДВС в суді заперечив проти апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Суд допустив порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Встановлено, що на виконання рішення Білогірського районного суду від 04.08.2014 року було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_4 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" 105736,84 дол. США основного боргу, 17881,68 грн. пені та 3654 грн. судового збору.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Білогірського РУЮ від 24.09.2014 року було відкрито виконавче провадження по виконанню вищевказаного виконавчого листа.
06.11.2014 року державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника, а саме, автомобілі марки „Форт Транзит", 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 та „Хюндай Туксон", 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_2.
Згідно звітам про незалежну оцінку майна від 23.02.2015 року, проведеного оцінювачем ПП „Ізяслав-експерт", ринкова вартість автомобіля „Форт Транзит" становить 12325,53 дол. США, а автомобіля „Хюндай Туксон" - 11068,33 дол. США.
Призначений на 15.07.2015 року аукціон з реалізації майна не відбувся в зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Актом уцінки від 24.07.2015 року державним виконавцем проведено уцінку арештованого майна, а повторні торги по реалізації автомобільного транспорту призначено на 03.09.2015 року.
Як пояснили в суді сторони, повторні торги, призначені на 03.09.2015 року також не відбулися і наступні повторні торги призначені на кінець грудня місяця 2015 року.
Листом від 10.09.2015 року, який залишився без реагування та відповіді, банк просив відділ ДВС провести нову оцінку транспортних засобів, оскільки попередній звіт від 23.02.2015 року втратив свою чинність в зв'язку із закінченням шестимісячного строку.
Відмовляючи у задоволенні скарги суд виходив з того, що перший аукціон був призначений на 15.07.2015 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня підписання звіту, тому проведення повторного аукціону після закінчення цього строку не потребує проведення повторного оцінювання спірного майна.
Такий висновок суду є помилковим.
Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Частинами другою - четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.
У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами першою та п'ятою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Отже, оцінка майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого майна на прилюдних торгах. Ураховуючи предмет стягнення, яким є особливо цінне рухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб'єкт оціночної діяльності на замовлення державного виконавця, який після складення акта опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством.
Оцінка майна є дійсною впродовж шести місяців з моменту її проведення незалежно від строків передання та реалізації майна, на яке звернуто стягнення, на прилюдних торгах. Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положення).
Частиною п'ятою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», абзацом третім пункту 5.12.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна.
На момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.
Таким чином, ураховуючи зазначене, необхідно дійти висновку про те, що повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд першої інстанції не врахував, що після збігу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна, 23.02.2015 року, обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.
Відповідна правова позиція висвітлена в постановах ВСУ №6-227 цс14 від 28.01.2015 року, № 6-42 цс15 від 15.04.2015 року, які відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Вказані вище обставини свідчать про те, що бездіяльність державного виконавця щодо непроведення нової оцінки майна є протиправною, в зв'язку з чим заяву банку слід задоволити та зобов'язати провести повторну оцінку арештованого майна.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.
Ухвалу Білогірського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року скасувати.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Міняйла Г.В. щодо непроведення повторної оцінки майна у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №669/177/14-ц, виданого 11.09.2014 року Білогірським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" боргу за кредитним договором.
Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції провести повторну оцінку автомобіля „Форт Транзит", 2007 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля „Хюндай Туксон 4АТ4", 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4 в межах виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №669/177/14-ц, виданого 11.09.2014 року Білогірським районним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" боргу за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук
Головуючий у першій інстанції - Бараболя Н.С. Доповідач - Гринчук Р.С.
Категорія ухвала