про повернення позовної заяви
18 грудня 2015 р.
Справа № 902/1621/15
Суддя господарського суду Яремчук Ю.О. , розглянувши матеріали
за позовом:Заступника прокурора Вінницької області (м. Вінниця, вул. Володарського, 33) в інтересах держави територіальної громади м. Вінниці, Вінницької міської ради в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» ( 21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя,13)
до:Публічного акціонерного товариства «Вінницясервіспостач» ( 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13)
про стягнення заборгованості за теплопостачання 65 212,35 грн.
Заступником прокурора Вінницької області в інтересах держави територіальної громади м. Вінниці, Вінницької міської ради в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заявлено позов до публічного акціонерного товариства «Вінницясервіспостач» про стягнення заборгованості за теплопостачання в розмірі 65212,35 грн.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 57 ГПК України. Невиконання вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги тощо.
У абзаці 1 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Натомість, в порушення вимог статті 57 ГПК України, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України вiд 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до підпункту 2.1 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно із ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Згідно із ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.
А відтак прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без дотримання вимог ст. 57 ГПК України, може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є недопустимим.
В позовній заяві прокурором ставиться вимога майнового характеру про стягнення 65212,35 грн. заборгованості, при цьому судовий збір зі вказаної вимоги ним не сплачено.
Натомість, в позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі. Вказане клопотання прокуратурою Вінницької області мотивоване тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на сплату судового збору у кошторисі установи на 2015 рік не передбачені, а відтак, сплатити судовий збір не має можливості у звязку з відсутністю коштів по відповідному коду економічної класифікації видатків.
Визначаючись щодо заявленого прокурором клопотання, суд враховує наступні приписи законодавства.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Всупереч вказаним вимогам та положенням чинного законодавства України, прокурор не надав доказів в обґрунтування та підтвердження обставин, викладених у клопотанні, які могли б свідчити про неможливість сплати останнім судового збору та могли б бути підставою для відстрочення його сплати. Більше того, як згадувалось вище, відсутність видатків на сплату судового збору не є підставою для надання можливості прокуратурі Вінницької області відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, зважаючи на те, що нормами чинного законодавства України органи прокуратури не звільнено від сплати судового збору у встановленому законом порядку та беручи до уваги відсутність підстав для відстрочення судового збору, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви заступника прокурора Вінницької області та доданих до неї документів без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, що не перешкоджає останньому повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення.
Беручи до уваги викладене та керуючись п. 4 ч.1 ст.63, ст.ст. 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву № 05/4-756 вих. 15 від 03.12.2015 року на 6-ти аркушах разом з матеріалами на 24 - аркушах повернути прокурору.
Копію позовної заяви долучити до примірника ухвали який залишається в суді.
Копію ухвали направити сторонам рекомендованим листом.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - прокуратурі Вінницької області (м. Вінниця, вул. Володарського,33)
3- позивачу ( 21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя,13)
4 - відповідачу 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13)