09 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2297/15
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Кравець О.О.
судді -Вербицької Н.В.
судді - за участю секретаря Домусчі С. Д. Голобородько Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
20.04.2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.08.2014 року № 0006861701 (Додаток № 2 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків Форма "Р") повністю.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом 1-ої інстанції було встановлено , що в період з 21.07.2014 року по 08.08.2014 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року.
За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси, серед інших порушень, було встановлено порушення позивачем вимог п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.4 ст. 183, п.п. 202.1 ст. 202, п.п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України, які полягали у тому, що ФОП ОСОБА_5 не зареєструвався платником податку на додану вартість у строки визначені законодавством та не надав податкової декларації по податку на додану вартість за травень 2013 року, за червень 2013 року, за липень, за серпень 2013 року, за вересень 2013 року, за жовтень 2013 року, за листопад 2013 року, грудень 2013 року, у наслідок чого донараховано податкових зобов'язань на загальну суму - 65769 грн., у т.ч. у травні 2013 року - 8 900 грн., у червні 2013 року - 9 366 грн., у липні 2013 року - 16 446 грн., у серпні 2013 року - 10 237 грн., у вересні 2013 року - 10 290 грн., у жовтні 2013 року - 10 237 грн., у листопаді 2013 року - 293 грн., про що складено акт перевірки від 15.08.2014 року № 2025/17-01/241150019.
Перевіркою було встановлено, що за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, обсяг виручки фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 склав - 509 972, 59 грн., у тому числі ПДВ - 84 995, 43 грн, тобто загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів протягом останніх 12 календарних місяців, а саме з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, сукупно перевищує 300 000, 00 грн. та без урахування податку на додану вартість склала 424 977, 16 грн.
На підставі акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006861701 від 29.08.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65 769, 00 грн. - за основним платежем, та 17 802, 25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси залишено без змін.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України , викладеною у постановах від 06.03.2012р. по справі №21-34а12 та від 02.06.2015р. по справі №21-516а15, яка в порядку ч.1 ст.244- 2КАС України є обов'язковою для всіх судів України, до обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) необхідно включати суми всіх коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок або (та) в касу платника єдиного податку фізичної особи у звітному податковому періоді.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,щодо відсутності підстав для задоволення позову, так як ФОП ОСОБА_5 був перевищений ліміт у 300 000 грн., який у порушення положень ст.ст. 181, 183, 202, 203 ПК України не зареєструвався платником ПДВ у строки визначені законодавством та не надав податкові декларації з ПДВ за травень-грудень 2013 року, внаслідок чого йому правомірно було донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму - 65 769 грн.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтами фактичних обставин і норм матеріального права.
Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .
Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Суддя Вербицька Н.В.
Суддя Домусчі С.Д.