14 грудня2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Корчевного Г.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,
при секретарі Лознян О.С.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2015 року представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року відкрито провадження по вказаній справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року скасувати.
Зазначає, що банком подано позов, що виник з кредитного договору, місцем виконання якого є місцезнаходження банківської установи в Червонозаводському районі міста Харкова, відповідно даний позов повинен розглядати цей суд.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Унікальний номер справи: 759/14453/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/16045/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Лук'яненко Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому закономпорядку місцем її проживанняабо за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
При цьому суд першої інстанції вважав, що в даному випадку позовна заява була подана до фізичних осіб, адреса знаходження яких територіально відноситься до Святошинського району м. Києва, оскільки згідно наданої довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в м. Києві, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою у Святошинському районі: АДРЕСА_1. (а.с.59,60)
Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки згідно ч. 3 ст. 122 ЦПК України якщо за результатом отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі п.4 ч. 3 ст. 121 цього Кодексу.
Пункт 34 Постанови Вищого спеціалізованого суду України № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачає, що питання про підсудність справ визначається ЦПК, зокрема: розділом II - щодо справ наказного провадження; главою 1 розділу III - щодо справ позовного провадження; розділом IV - щодо справ окремого провадження; розділами VI, VII - щодо заяв (скарг) стягувача, боржника, інших учасників виконавчого провадження, заяв (подання) державного виконавця з питань, пов'язаних з виконанням судових рішень; главами 1 і 2 розділу VII-1 - щодо заяв про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів; главами 1 і 2 розділу VIII - щодо клопотань про визнання, звернення до виконання рішень іноземних судів; статтею 404 - щодо заяв про відновлення втраченого судового провадження; статтею 414 - щодо справ за участю іноземних осіб.
Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК.
Відповідно до ст. 113 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Вказані у апеляційній скарзі доводи апелянта не мають правових підстав, оскільки обидва відповідачі є належним чином зареєстровані у Святошинському районі м. Києва.
Крім того, кредитний договір, невиконання умов якого стало підставою для звернення ПАТ «УкрСиббанк» з позовною заявою, укладено між відповідачем - 1 ОСОБА_1 та позивачем ПАТ «УкрСиббанк», містить умови забезпечення кредиту - заставу нерухомості, а саме квартири, що є власністю відповідача -1, за його місцем реєстрації, вказане також не може бути підставою для недотримання правил підсудності.
Отже, суд першої інстанції вірно відкрив провадження в справі, відтак підстави для скасування ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: