Постанова від 30.11.2015 по справі 813/2052/13-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 876/14447/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт-Трейд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт-Трейд» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт-Трейд» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0000022220.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі Договору поставки №120302 від 12.03.2012 року підприємством 03.04.2012 року було придбано товар (банан) у ТОВ «Донбас Інвест ВН». Державна податкова служба у Львівській області, згідно Акту перевірки від 25.02.2013 року № 22/22-40/34418306, вбачає в даних взаємовідносинах ознаки фіктивності, в зв'язку з тим, що з контрагентом ТОВ «Донбас Інвест ВН» не можливо провести зустрічну звірку. Однак в матеріалах справи містяться копії первинних документів, які дають підстави для нарахування податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю. Суд виходив з того, що докази надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Нові технології ТПВ» та ТОВ «Фінанс Пан Трейд» не містять всіх обов'язкових реквізитів, містить відмінні відомості щодо одних і тих же самих господарських операцій, відтак в сукупності не підтверджують реальності господарських операцій. Не враховуються судові рішення по контрагентах, так як не підтверджують реальності операцій, та не звільняють від обов'язку складання первинних документів.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Покликання маються на те, що на підставі договору поставки позивачем у 2012 році було придбано товар (банани) у ТОВ «Донбас Інвест ВН». Податковий орган вбачає ознаки фіктивності, бо неможливо провести зустрічну звірку з останнім. Судом першої інстанції в мотивувальній частині не зазначено жодного наявного доказу (договір поставки, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, лист, витяг з ЄРПН, додаток № 5 до податкової накладної, квитанцію про реєстр вказаної накладної, акт приймання товару від постачальника, звіт комірника, банківські виписки, сертифікати, бухгалтерські відомості письмові пояснення), а мається покликання на документи та товариства з якими не було жодних господарських стосунків. Крім того, Львівським окружним адміністративним судом визнано протиправним та скасовано ППР ДПІ в Сихівському районі щодо формування податкового кредиту між ТОВ «Донбас Інвест ВН» та позивачем за квітень 2012 року з того самого предмету спору, а 21.10.2013 року цілком протилежне судове рішення.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами перевірки 11 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022220 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 100 695,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 50 397,50 грн. ТОВ «ГалФрукт-Трейд» не погодилось з повідомленням-рішенням ДПІ у Сихівському районі міста Львова від 11.03.2013 року № 0000022220 в частині не врахування витрат на придбання товару від контрагента ТОВ «Донбас Інвест ВН» а також сумою грошових зобов'язань - 65 626,25 грн., предметом чого й був розгляд справи в суді першої інстанції.

В описовій та мотивувальній частині суд першої інстанції посилається на невідомі підприємству договори, акти, податкові та видаткові накладні. В судовому засіданні представник ТОВ «ГалФрукт-Трейд» надав наступні пояснення, що позивач ніколи не співпрацював з такими контрагентами як ТОВ «Нові технології ТВП», ТОВ «Фінанс Пан Трейд».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, при цьому, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1. ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового-бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Здійснивши системний аналіз наступних документів : - договір поставки №120302 від 12.03.2012 року, видаткова накладна № 0801 від 03.04.2012 року, податкова накладна №18 від 03.04.2012 року, товарно-транспортна накладна №120304-31 від 03.04.2012 року, лист ТОВ «Донбас Інвест ВН» №41 від 21.09.2012 року, витяг з ЄРПН за квітень 2012 року, додаток №5 до податкової декларації ТОВ «Донбас Інвест ВН», квитанція про реєстр податкової декларації та розшифровка до податкової декларації, Акт приймання товару від постачальника, Звіт комірника складу про прихід товару за 03.04.2012 року, банківські виписки, сертифікати відповідності, бухгалтерські відомості, письмові пояснення колегія суддів приходить до висновку про підтвердження здійснення господарської діяльності підприємством.

Крім того, реальність податкових операцій позивача з контрагентом підтверджується рішенням ВАС України від 15.05.2015 року № К/800/21215/15, що набрало законної сили та не доводиться повторно відповідно до положень КАС України, де підтверджено договірні стосунки позивача між контрагентом ТОВ «Донбас Інвест ВН» лише за інший період.

Щодо визнання нікчемності договорів поставки податковим органом, то колегія суддів звертає увагу на те, що змінами, внесеними до статті 228 ЦК Законом України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», встановлено два окремі види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, та ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними, недійсність яких прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інші заінтересовані особи можуть заперечувати їх дійсність в судовому порядку на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України).

Таким чином, у новій редакції статті 228 ЦК передбачено, що правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства, може бути визнаний недійсним судом. Також законодавець визначив наслідки визнання такого правочину недійсним.

Відтак, враховуючи наведені норми права, а також позицію Верховного Суду України, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки договірні стосунки позивача з контрагентами мали місце в 2011 році, то в дію вступила норма ст. 228 ЦК України в новій редакції де зазначено, що у разі спірності договору як такий що не виконувався слід доводити окремо в суді. Податковий орган цим не скористався.

21 листопада 2015 року представником ТОВ «ГалФрукт-Трейд» подано заяву про уточнення позовних вимог, однак судом апеляційної інстанції дана заява не береться до уваги, оскільки змінення позовних вимог в апеляційному провадженні не допускається.

За таких обставин, проаналізувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт-Трейд» задоволити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року по справі № 813/2052/13-а та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГалФрукт-Трейд» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволити частково.

Відмовити в частині змінення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова від 11 березня 2013 року № 0000022220 в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 52 501,15 грн. за основним платежем та 13 125,25 грн. за штрафними санкціями.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 07.12.2015 року

Попередній документ
54386691
Наступний документ
54386693
Інформація про рішення:
№ рішення: 54386692
№ справи: 813/2052/13-а
Дата рішення: 30.11.2015
Дата публікації: 22.12.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)