Справа № 33/796/1353/2015 Суддя у першій інстанції: Дмитрук Н.Ю.
Категорія: ст.124 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
09 грудня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Фрич Т.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4, іншого учасника ДТП - ОСОБА_5, її представника - ОСОБА_6, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Андрушівка Житомирської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАПта застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на те, що судом не всебічно досліджено обставини справи та не враховано докази надані в ході судового розгляду, в зв'язку з чим було винесено незаконну постанову. Судом не враховано той факт, що під час зміни напрямку руху водієм автомобіля марки «Вольцваген», д.н.з.НОМЕР_3 з лівої смуги не було надано йому перевагу в русі, як це передбачено п.10.3 ПДР. Окрім цього, апелянт вказує, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить свідків даної ДТП.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 18 вересня 2015 року, оскільки повний текст постанови він отримав 29 вересня 2015 року, про що свідчить копія розписки, яка міститься в матеріалах справи.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 18 вересня 2015 рокуроку необхідно задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, іншого учасника ДТП - ОСОБА_5 та її представника - ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції законною, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалам справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_3, 25.06.2015 року о 08 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Рено», д.н.з.НОМЕР_2 на пр-ті. Науки, 4, перед початком руху та зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Вольцваген», д.н.з.НОМЕР_3 та пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п.п.10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Відповідно до п.п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку рух водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Із матеріалів справи убачається, що при розгляді справи, суд першої інстанції дослідив наявні у справі докази, які підтверджують порушення ОСОБА_3 Правил Дорожнього руху України, зокрема п.п.10.1 ПДР та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №330642 від 25 червня 2015 року та поясненнях учасників ДТП.
Крім того, вина ОСОБА_3 також підтверджується схемою ДТП, яка повністю узгоджується з поясненнями учасників ДТП та іншими наявними в матеріалах справи доказами.
За таких обставин, висновки суду про порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього рухута вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є законними та обгрунтованими.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її зміни чи скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Також судом першої інстанції дотримані вимоги закону при розгляді даної справи та накладено адміністративне стягнення у відповідності з вимогами ст.33, 36 КУпАП та у межах санкції ст.124 КУпАП, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника та ступеню його вини.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, - залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАПта застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Т.В.Фрич