Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
про призначення експертизи
"24" листопада 2015 р. Справа № 911/4148/15
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Яготин
про стягнення 76096,20 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 2526-К-О від 22.07.2014р.);
від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3 (дов. від 30.09.2015р.);
публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 76096,20 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р., з яких: 40936,58 грн. - заборгованість за кредитом, 14964,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 17242,50 грн. - пеня, 2952,52 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. в частині своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії за користування кредитом, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 40936,58 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 14964,60 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 2952,52 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 3.2.1.5.1. Умов та правил надання банківських послуг нараховано відповідачу 17242,50 грн. пені.
У судовому засіданні 24.09.2015 р. представником відповідача подано відзив від 24.09.2015 р. на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи це тим, що грошові кошти у сумі 32000,00 грн. 20.08.2014 р. були викрадені з рахунку відповідача невідомими особами та відповідачем не використовувались, у зв'язку з чим підстави для стягнення таких коштів та нарахованих процентів, комісії та пені відсутні.
24.11.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення від 24.11.2015 р. на відзив відповідача, у яких позивач зазначає, що відповідачем не підтверджено вироком суду вчинення невідомими особами шахрайських дій щодо заволодіння коштами відповідача, у зв'язку з чим зняття або перерахування коштів на інший рахунок здійснювалось відповідачем, або за його участю, або в разі передачі ним ключів під час реєстрації в системі Приват 24.
У судових засіданнях 24.09.2015 р., 03.11.2015 р., 05.11.2015 р., 19.11.2015 р. та 24.11.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач та представник відповідача у судових засіданнях 24.09.2015 р., 03.11.2015 р., 05.11.2015 р. та 24.11.2015 р. проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
09.03.2011 р. між публічним акціонерним товариством комерційним банком “Приватбанк” (банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно якої відповідач погодився та зобов'язався виконувати умови, викладені в “Умовах та Правилах надання банківських послуг”, ОСОБА_4 банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
При цьому, у заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.03.2011 р. сторони погодили, що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, або інший інтернет- /SMS- ресурс, вказаний банком).
Відповідно до заяви підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), ОСОБА_4 - договорі банківського обслуговування в цілому.
Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - “Кредит”) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - “Ліміт”). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Згідно з п. 3.2.1.1.5. Умов кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.
Положеннями п. 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до “Умов і правил надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - “Угода”). При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених “Умовами та правилами надання банківських послуг”, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.
Згідно з п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до “Умов та правил надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом “першого” підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до умов договору банківського обслуговування від 09.03.2011 р. відповідачу встановлювались наступні кредитні ліміти: 09.03.2011 р. - 20000,00 грн., 23.03.2011 р. - 26000,00 грн., 16.09.2011 - 35200,00 грн., 05.11.2012 р. - 35000,00 грн., 08.11.2012 р. - 35200,00 грн., 04.02.2013 р. - 44000,00 грн., 26.03.2013 р. - 46000,00 грн., 19.06.2013 р. - 51000,00 грн., 18.07.2013 р. - 52000,00 грн., 01.03.2014 р. - 52000,00 грн., що підтверджується копією довідки про розмір встановлених кредитних лімітів вих. №08.7.0.0.0/150818154416 від 18.08.2015 р.
Як стверджує позивач, свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у межах ліміту у сумі 52000,00 грн., а відповідач в свою чергу зобов'язання за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 18.08.2015 р. за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 40936,58 грн., яка 01.12.2014 р. була винесена банком на прострочення, заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 14964,60 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 2952,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку відповідача та доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 17242,50 грн. пені.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що грошові кошти у сумі 32000,00 грн. були викрадені з його рахунку невідомими особами та відповідачем не використовувались.
З цього приводу судом встановлено наступне.
20.08.2014 р. о 18 год. 04 хв. на підставі дистанційного розпорядження, сформованого внаслідок ідентифікації відповідача у системі Приват24, введення вірного логіну та пароля відповідача, що дають доступ до системи Приват24, введення динамічного пароля та підписання електронним цифровим підписом відповідача, позивачем було перераховано на рахунок №26254790003401 кошти у сумі 12000,00 грн. У зв'язку з отриманням відповідачем SMS-повідомлення від позивача про перерахування коштів у сумі 12000,00 грн., 20.08.2014 р. о 18 год. 07 хв. відповідачем було повідомлено позивача про те, що вказану операцію відповідач не здійснював та розпорядження на перерахування коштів у сумі 12000,00 грн. не надавав.
20.08.2014 р. о 18 год. 07 хв. на підставі дистанційного розпорядження, сформованого внаслідок ідентифікації відповідача у системі Приват24, введення вірного логіну та пароля відповідача, що дають доступ до системи Приват24, введення динамічного пароля та підписання електронним цифровим підписом відповідача, позивачем було перераховано на рахунок №26254790003401 кошти у сумі 20000,00 грн. У зв'язку з отриманням відповідачем SMS-повідомлення від позивача про перерахування коштів у сумі 20000,00 грн., відповідачем 20.08.2014 р. о 18 год. 37 хв. 17 сек. та о 18 год. 38 хв. 08 сек. було повідомлено позивача про те, що вказану операцію відповідач не здійснював та розпорядження на перерахування коштів у сумі 20000,00 грн. не надавав.
21.08.2014 р. о 12 год. 14 хв. на підставі дистанційного розпорядження, сформованого внаслідок ідентифікації відповідача у системі Приват24, введення вірного логіну та пароля відповідача, що дають доступ до системи Приват24, введення динамічного пароля та підписання електронним цифровим підписом відповідача, позивачем було перераховано на рахунок №26254790003401 кошти у сумі 20000,00 грн. У зв'язку з отриманням відповідачем SMS-повідомлення від позивача про перерахування коштів у сумі 20000,00 грн., відповідачем 21.08.2014 р. о 12 год. 15 хв. 28 сек. було повідомлено позивача про те, що вказану операцію відповідач не здійснював та розпорядження на перерахування коштів у сумі 20000,00 грн. не надавав.
Вказані обставини щодо повідомлення відповідачем позивача у телефонному режимі на номер телефону позивача 3700 про перерахування грошових коштів у сумі 52000,00 грн. з рахунку відповідача представником позивача у судових засіданнях не заперечувались.
09.09.2014 р. позивачем на рахунок відповідача повернуто грошові кошти у сумі 20703,24 грн. як помилково перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку відповідача за період з 09.03.2011 р. по 23.09.2015 р.
Листом від 11.09.2014 р. №20.1.0.0.0/7-20141003/3823 позивач повідомив відповідача про те, що аналіз ситуації, що склалася показав, що відповідачем були порушені умови і правила надання банківських послуг, посилаючись на те, що переказ коштів був здійснений шляхом створення платежу клієнтом в ПК Приват24. При даній процедурі клієнт під своїм логіном і паролем заходить в ПК Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього в банк надходить платіжне доручення і банк здійснює по ньому перерахування коштів.
Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до п. п. 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 р. № 223, в ред. чинній на 20.08.2014 р., емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Отже, задоволення позовних вимог банку про стягнення з клієнта суми основного боргу за кредитним договором, що була отримана невідомими особами внаслідок доступу до платіжної системи з використанням даних клієнта, можливе лише при встановленні обставин, які безспірно доводять, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 13.05.2015 р. у справі № 6-71цс15.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які безспірно доводять те, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню логіну, паролю та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції у системі Приват24, підстави для виникнення у відповідача обов'язку з повернення позивачу грошових коштів у сумі 31296,76 грн. (різниця між списаними грошовими коштами з рахунку відповідача - 52000,00 грн. та повернутими позивачем відповідачу помилкового платежу у сумі 20703,24 грн.) відсутні.
Враховуючи положення ст. 1073 ЦК України, п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п. п. 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, які підлягають застосування до спірних правовідносин, позивач зобов'язаний був повернути відповідачу грошові кошти у сумі 52000,00 грн. негайно після повідомлення відповідачем позивача про безпідставне списання коштів з його рахунку, відповідно: 20.08.2014 р. - 32000,00 грн. та 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дослідженню підлягають як докази про фактичне надання кредитних коштів, так і докази виконання кредитних зобов'язань, які мали місце протягом тривалого проміжку часу різними сумами, з урахуванням обов'язку позивача з повернення відповідачу коштів у сумі 52000,00 грн. (20.08.2014 р. - 32000,00 грн. та 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.).
Оскільки кредитні кошти надавалися відповідачу частинами в межах встановленого ліміту, кошти у сумі 52000,00 грн. мали бути повернуті позивачем відповідачу 20.08.2014 р. та 21.08.2014 р., на які позивачем було нараховано проценти за користування кредитом, комісію за користування кредитом та пеню, враховуючи те, що відповідачем здійснювались проплати протягом тривалого проміжку часу тіла кредиту та процентів, суд дійшов висновку, що все вищевикладене унеможливлює визначення судом правильності розрахунку при нарахуванні як заборгованості за тілом кредиту, так і по процентами по ньому, комісії за користування кредитом та пені.
Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до абз.абз. 2, 3 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 року № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Згідно з п. 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р., (далі - Інструкція) та п. 3.1 III Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій. Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій.
Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає необхідним винести на вирішення судової економічної експертизи документів фінансово-кредитних операцій наступні питання:
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. за тілом кредиту станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. по сплаті процентів за користування кредитом станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. по сплаті комісії за користування кредитом станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. по сплаті пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
Відповідно до Закону України “Про судову експертизу” та ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи суд доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи (аналогічна правова позиція викладена у п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що витрати, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Призначити економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій у справі № 911/4148/15, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2. Винести на вирішення експертизи питання:
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. за тілом кредиту станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. по сплаті процентів за користування кредитом станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. по сплаті комісії за користування кредитом станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
- Яка заборгованість позичальника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” за договором банківського обслуговування від 09.03.2011 р. по сплаті пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання станом на 18.08.2015 р., розрахована з врахуванням того, що 20.08.2014 р. банком мало бути повернуто клієнту 32000,00 грн., а 21.08.2014 р. - 20000,00 грн.?
3. Для проведення експертизи надіслати справу № 911/4148/15 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
4. Попередити експертів, що будуть здійснювати експертизу про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.
5. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 911/4148/15, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до господарського суду Київської області.
6. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду покласти на позивача.
7. Попередити сторони про майнову відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.
Суддя О.О. Рябцева