01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"08" грудня 2015 р. Справа № 21/015-12
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. розглянувши заяву Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12
за позовом Дочірнього підприємства "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”
про стягнення 2 105 824,25 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №48/16 від 09.06.2015)
від відповідача: не прибув
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”(07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, ідентифікаційний код 31476318) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 1817711 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 77 коп. заборгованості, 147924 (сто сорок сім тисяч девятсот двадцять чотири) грн. 38 коп. пені, 63905 (шістдесят три тисячі девятсот пять) грн. 75 коп. 3% річних, 76282 (сімдесят шість тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 35 коп. інфляційних втрат та 42116 (сорок дві тисячі сто шістнадцять) грн. 48 коп. судових витрат.
09.04.2012 судом на виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12 видано наказ.
27.11.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12.
В обгрунтування поданої заяви боржник зазначив, що основна суму заборгованості перед позивачем погашена у повному обсязі, внаслідок чого залишок суми заборгованості КП “Управління житлово-комунального господарства” становить 330 228,96 грн.
Враховуючи скрутне фінансове становище, а також специфіку діяльності боржника з надання послуг теплопостачання бюджетним установам та велику штатну чисельність працівників підприємства, яким загрожує звільнення, КП “Управління житлово-комунального господарства” просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12 рівними щомісячними платежами по 8 925,10 грн до грудня 2018 року згідно графіку, викладеного у відповідній заяві.
До заяви боржником додано бухгалтерські довідки про розмір заборгованості Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”, баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2015, а також довідку про штатну чисельність працівників підприємства.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2015 заяву відповідача прийнято та призначено до розгляду на 08.12.2015.
07.12.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від боржника надійшла телеграма, відповідно до якої заявник просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відпусткою представника КП “Управління житлово-комунального господарства”.
Беручи до уваги обмежений приписами ст. 121 ГПК України строк розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, а також не надання заявником належних та допустимих доказів неможливості прибуття у судове засідання іншого представника з огляду не чисельність працівників підприємства, суд вважає за необхідне відмовити у задовленні клопотанння КП “Управління житлово-комунального господарства” про відкладення розгляду заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі.
08.12.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» надійшли заперечення на заяву боржника про розстрочку виконання рішення у даній справі, відповідно до яких позивач просив суд відмовити у задоволенні означеної заяви з огляду на її необґрунтованість та безпідставність.
У судове засідання 08.12.2015 представник боржника не прибув.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заява Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12 задоволенню не підлягає виходячи з нижченаведеного.
Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.2, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Водночас, господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, в силу ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Київської області, посилався на ті обставини, що на даний момент знаходиться у скрутному фінансовому становищі, зумовленому господарською діяльністю підприємства та дебіторською заборгованістю контрагенів боржника.
Однак, відповідачем, всупереч положенням статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано належних та допустимих доказів відсутності у КП “Управління житлово-комунального господарства” майна, на яке можливо було б звернути стягнення, у той час як складний фінансовий стан боржника та існування дебіторської заборгованості не є винятковими обставинами в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, оскільки відсутність у боржника необхідних коштів не може розглядатись як неможливість виконання зобов'язання та виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України “Про виконавче провадження” способів виконання рішення суду.
Крім того, інших доказів на підтвердження ускладнення та/або неможливості виконання відповідачем рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у даній справі суду не надано, у той час як надані фінансові звіти підприємства та довідки про заборгованість і чисельну кількість працівників не є доказами, що підтверджують факт існування виключних обставин, які ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі у розумінні статті 121 ГПК України.
Також, при винесенні даної ухвали, судом враховано приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України “Про міжнародні договори України” і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427 “Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини”).
Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Півень проти України” від 29.06.2004).
Беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характеру правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, а також враховуючи, що покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви обставини не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення, у той час, як інших доказів, що підтверджують факт існування у відповідача обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять його неможливим не надано, суд дійшов висновку, що заява Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає, що не позбавляє відповідача права на повторне звернення до суду із відповідною заявою.
До того ж, при прийнятті даної ухвали судом враховано інтереси позивача, оскільки невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», як об'єкту державної власності, що відіграє стратегічно важливу роль для економіки держави, позаяк розстрочка виконання рішення у даній справі може призвести до негативних наслідків для позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 26.03.2012 у справі №21/015-12 відмовити.
Суддя В.А. Ярема