Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-77-56
"19" листопада 2015 р. Справа № 911/3210/15
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Вовченко А. В.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 6/15-К від 11.03.2015 р.), ОСОБА_2 (довіреність № 10-К від 30.12.2014 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 78 від 07.10.2015 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства „Колос” Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_4 Україна”, с. Супоївка, Яготинський район
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ
про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі
ДП „Колос” ТОВ „ОСОБА_4 Україна” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання поновленим договору оренди землі від 19.09.2012 р., укладеного між ДП „Колос” ТОВ „ОСОБА_4 Україна” та Яготинською районною державною адміністрацією, на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі від 19.09.2012 р., кадастровий номер № 3225587400:07:003:0002, що зареєстрований в Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за № 322550004002017; та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 19.09.2012 р., укладеного між ДП „Колос” ТОВ „ОСОБА_4 Україна” та Яготинською районною державною адміністрацією, що зареєстрований 25.12.2012 р. за № 322550004002017, з моменту набуття чинності рішення господарського суду, на умовах проекту додаткової угоди, що додається.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем подальшим володінням і користуванням ним земельною ділянкою після закінчення строку спірного договору оренди землі за відсутності відповідних заперечень відповідача щодо такого та безпідставною і неправомірною відмовою відповідача в укладенні додаткової угоди до спірного договору оренди землі на тих же умовах і на той же строк.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2015 р. порушено провадження у справі № 911/3210/15 за позовом ДП „Колос” ТОВ „ОСОБА_4 Україна” до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 02.09.2015 р.
02.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.09.2015 р.
16.09.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 30.09.2015 р.
30.09.2015 р. у судовому засіданні представник відповідача надав заперечення б/н б/д на позов, у яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
30.09.2015 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 21.10.2015 р.
21.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.10.2015 р.
29.10.2015 р. у судовому засіданні представник відповідача надав пояснення № 04-15/33 від 29.10.2015 р., у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
29.10.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.11.2015 р.
12.11.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.11.2015 р.
19.11.2015 р. у судовому засіданні представники позивача надали усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
19.09.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі Кадастровий номер № 3225587400:07:003:0002, згідно з умовами п. 1. якого орендодавець передає, згідно розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 04.04.2012 р. № 93, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення), що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області.
Межі земельної ділянки № 13 (тринадцять) площею 45, 5867 га - сіножаті, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області, встановлені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 2. договору в оренду передається земельна № 13 (тринадцять) загальною площею 45, 5867 га - сіножаті, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області (землі сільськогосподарського призначення).
Відповідно до п. 8. договору договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 (дев'яносто) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 37. договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: у тому числі, - закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п. 45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
25.12.2012 р. вказаний договір було зареєстровано у Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 322550004002017.
25.12.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку № 13 (тринадцять) загальною площею 45, 5867 га - сіножаті, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
24.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням № 138 від 23.09.2013 р., у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років, із доданим до нього проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.”
У відповідь на лист-повідомлення № 138 від 23.09.2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 08-03/7461 від 07.10.2013 р., у якому зазначив про необхідність надання копії проекту відведення земельної ділянки та установчих документів, завірених належним чином для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі.
08.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 159 від 07.11.2013 р., у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди на 7 років, із доданими до нього документами на виконання листа № 08-03/7461 від 07.10.2013 р., а також проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.”
У відповідь на лист № 159 від 07.11.2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 08-03/12263 від 03.12.2013 р., у якому відповідач відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк.
У серпні 2014 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 140 від 26.08.2014 р., у якому повторно просив розглянути питання поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років, із доданим до нього проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.”
У відповідь на лист № 140 від 26.08.2014 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 31-10-0.31-1509/0/17-14-сг від 08.09.2014 р., у якому відповідач відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд визнати поновленим договір оренди землі від 19.09.2012 р., укладений між ДП „Колос” ТОВ „ОСОБА_4 Україна” та Яготинською районною державною адміністрацією, на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі від 19.09.2012 р., кадастровий номер № 3225587400:07:003:0002, що зареєстрований в Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за № 322550004002017.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою землі здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ст. 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 4 цього ж закону передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до ст. 13 цього ж закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 33 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Пунктом 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” передбачено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України „Про оренду землі” (в редакції Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, який набрав чинності з 12.03.2011).
Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності” (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України „Про оренду землі”, судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України „Про оренду землі” не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 8. договору договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 (дев'яносто) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно п. 45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, вказаний договір було зареєстровано у Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі Яготинського району Київської області лише 25.12.2012 р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 322550004002017, а тому у відповідності до п. 45 договору спірний договір оренди землі набрав чинності з 26.12.2012 р. і відповідно з цього моменту розпочала свій перебіг оренда земельної ділянки та з урахуванням положення п. 8 договору строк дії спірного договору оренди землі і оренди земельної ділянки становив по 25.12.2013 р.
Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, у відповідь на лист-повідомлення № 138 від 23.09.2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 08-03/7461 від 07.10.2013 р., у якому зазначив про необхідність надання копії проекту відведення земельної ділянки та установчих документів, завірених належним чином для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі, а у відповідь на лист № 159 від 07.11.2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 08-03/12263 від 03.12.2013 р., у якому відповідач відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, що в свою чергу підтверджує наявність у відповідача (орендодавця) спірної земельної ділянки заперечень протягом дії спірного договору оренди землі у поновленні спірного договору оренди землі, а також протягом одного місяця після закінчення строку його чинності щодо поновлення його дії, а тому суд дійшов висновку, що у відповідності до положень ст. 33 Закону України „Про оренду землі” та пунктів 8, 37 договору оренди землі дія договору оренди землі від 19.09.2012 р. автоматично не поновилась на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а припинилась з 26.12.2013 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, дія договору оренди землі від 19.09.2012 р. автоматично не поновилась на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а припинилась з 26.12.2013 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 19.09.2012 р., укладеного між ДП „Колос” ТОВ „ОСОБА_4 Україна” та Яготинською районною державною адміністрацією, що зареєстрований 25.12.2012 р. за № 322550004002017, з моменту набуття чинності рішення господарського суду, на запропонованих умовах проекту додаткової угоди, згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено терміном на 7 років. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.”
Щодо вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 33 Закону України „Про оренду землі” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Відповідно до п. 8. договору договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 (дев'яносто) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, 24.09.2013 р. позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням № 138 від 23.09.2013 р., у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років, із доданим до нього проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.”
08.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 159 від 07.11.2013 р., у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди на 7 років, із доданими до нього документами на виконання листа № 08-03/7461 від 07.10.2013 р., а також проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.”
У відповідь на лист № 159 від 07.11.2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 08-03/12263 від 03.12.2013 р., у якому відповідач відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк.
У серпні 2014 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 140 від 26.08.2014 р., у якому повторно просив розглянути питання поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років, із доданим до нього проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно з умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.”
У відповідь на лист № 140 від 26.08.2014 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 31-10-0.31-1509/0/17-14-сг від 08.09.2014 р., у якому відповідач відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі від 19.09.2012 р. на новий строк.
Отже, як було зазначено вище, до закінчення дії договору оренди землі позивач звертався до відповідача із вищевказаними листами із доданими до них проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно із запропонованими умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію”, тобто із зміненим - абсолютно новим строком дії договору оренди землі, що не відповідає строку дії договору оренди землі від 19.09.2012 р., встановленому у п. 8. договору, а також що не відповідає строку дії договору оренди землі згідно з запропонованими умовами проекту додаткової угоди, що є предметом даної позовної вимоги і спору у даній справі, і на які відповідачем відповідними листами були надані обґрунтовані заперечення.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, до закінчення дії договору оренди землі позивач звертався до відповідача із листами із доданими до них проектом додаткової угоди від 19.09.2013 р. до договору оренди землі від 19.09.2012 р., згідно із новими запропонованими умовами п. 1. якої пункт 8. договору викладено у наступній редакції: „Договір укладено до 25.12.2017 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію”, тобто із зміненим - абсолютно новим строком дії договору оренди землі, що не відповідає строку дії договору оренди землі від 19.09.2012 р., встановленому у п. 8. договору, а також що не відповідає строку дії договору оренди землі згідно з запропонованими умовами проекту додаткової угоди, що є предметом даної позовної вимоги і спору у даній справі, що в свою чергу не відповідає порядку і процедурі поновлення договору оренди землі, встановленому положеннями ст. 33 Закону України „Про оренду землі”, у зв'язку із чим суд вважає, що у позивача у порядку та на підставі положень ст. 33 Закону України „Про оренду землі” не виникло право на поновлення спірного договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до нього саме на запропонованих умовах, а саме із визначеним у позові зміненим порівняно із основним договором оренди землі - новим строком його дії (на 7 років), а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі саме на запропонованих умовах, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення підписаний
15 грудня 2015 р.