ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
14.12.2015
Справа № 910/31300/15
Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали
позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпросіті-Інвест”
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Консалтинг”
про
розірвання договору купівлі-продажу від 14.02.2011 р. № 14/02,
повернення майна
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпросіті-Інвест” звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Консалтинг” про розірвання договору купівлі-продажу від 14.02.2011 р. № 14/02, повернення майна.
Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що вказана позовна заява не може бути прийнята до розгляду, виходячи з наступного.
У позові ТОВ “Дніпросіті-Інвест” просить суд: розірвати договір купівлі-продажу від 14.02.2011 р. № 14/02, укладений між ТОВ “Дніпросіті-Інвест” та ТОВ “Еко-Консалтинг”; повернути у власність ТОВ “Еко-Консалтинг” тимчасовий причал за адресою: м. Київ, проспект Московський, 32.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру: 1 розмір мінімальної заробітної плати, за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
У якості доказу сплати судового збору позивач надав копію квитанції від 08.12.2015 р. на суму 1 432,35 грн., однак, вказана сума є необгрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому ціну позову ТОВ “Дніпросіті-Інвест” визначило у розмірі 95 490,00 грн., проте, не навів обгрунтуваного розрахунку такої ціни, не додало його до позовної заяви, не зазначило, чому саме з такої суми розрахований судовий збір.
Пунктом 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Таким чином, позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки не навів доводів з чого він виходив при визначенні ціни позову, не обґрунтував розрахунок ціни позову та судового збору та не надав такого розрахунку.
Посилання позивача на ціну продажу майна, визначену у договорі купівлі-продажу від 14.02.2011 р. № 14/02, суд вважає необгрунтованим, оскільки сума в договорі не свідчить про ринкову вартість майна, а визначена сторонами за спільною домовленістю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Щодо другої позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 14.02.2011 р. № 14/02, така вимога має немайновий характер та позивач повинен сплатити за неї судовий збір у сумі 1 218,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати)
Однак, позивач не виконав вимоги закону, оскільки ним не надано доказів сплати судового збору в розмірі 1 218,00 грн. за немайнову вимогу, а надана копія (не оригінал) квитанції від 08.12.2015 р. на суму 1 432,35 грн., не може бути належним доказом сплати судового збору, у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпросіті-Інвест” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко-Консалтинг” про розірвання договору купівлі-продажу від 14.02.2011 р. № 14/02, повернення майна та додані до неї документи без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя К.І. Головіна