ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.12.2015Справа №910/26971/15
За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай девелопмент групп»
про стягнення коштів -
Суддя Цюкало Ю.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Бриль П.О.(довіреність №58-Д від 26.12.2014р.);
від відповідача: Куделя М.Ю. (довіреність від 16.11.2015р.).
В судовому засіданні 07 грудня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - КП «ЦОС Шевченківського району», позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай девелопмент групп» (далі - ТОВ «Скай девелопмент групп», відповідач) про стягнення на користь позивача 43 529,52 грн. заборгованості за комунальні послуги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.12.2015р., поданої до справи 07.12.2015р.), а саме 42 645,34 грн. основного боргу, 609,36 грн. інфляційних та 274,82 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов'язання за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № М-320 від 24.04.2014р. щодо сплати вартості комунальних послуг.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що між позивачем і відповідачем 05.08.2014р. було укладено Договір № РСТ-243 про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого сторонами було визначено новий порядок і строки сплати заборгованості, яка виникла за Договором № М-320 від 24.04.2014р., та за яким заборгованість у відповідача відсутня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/26971/15. Розгляд справи призначено на 16.11.2015р.
12.11.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позов, а 16.11.2015р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.
В судовому засіданні 16.11.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, в справі оголошено перерву до 07.12.2015.
07.12.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
24.04.2014 між КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» та ТОВ «СКАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУПП» було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення № М-320 (надалі - Договір № М-320).
Відповідно до п. 1.1 цього Договору позивач зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції станом на час укладення договору) господарська діяльність по забезпеченню холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням віднесена до комунальних послуг.
Згідно із ст. 19 вказаного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору № М-320 розрахунковим періодом є календарний місяць; у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, відповідач є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11 загальною площею 489,8 кв.м. з 03.08.2013р., що підтверджується свідоцтвом про право власності та визначено сторонами в п. 1.2 Договору № М-320.
Судом встановлено, що в період з 01.09.2010 року по 23.07.2014 року позивачем було надано відповідачу послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 84 512,77 грн., що підтверджується обліковими картками та рахунками позивача.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання в частині сплати вартості наданих позивачем послуг за Договором № М-320, в результаті чого, на думку позивача, у відповідача утворилася заборгованість в сумі 42 645,34 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, 05 серпня 2014 року між КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» та ТОВ «СКАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУПП» було укладено Договір № РСТ-243 про реструктуризацію заборгованості (надалі - Договір № РСТ-243, Договір про рекструктуризацію), у відповідності до умов якого відповідач визнав своє зобов'язання перед Позивачем, що виникло у зв'язку із несвоєчасним розрахунком за спожиті комунальні послуги, відповідно до підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків, а також відповідно до умов Договору № М-320, які станом на 23.07.2014р. становлять суму 84 512,77 грн. (п. 1.1 Договору № РСТ-243).
Порядок виконання зобов'язання зі сплати вказаної заборгованості встановлено сторонами в пунктах 1.2., 1.3. та розділі 3 Договору № РСТ-243, а саме: 10% від загальної суми боргу, а саме 8 451,27 грн. відповідач зобов'язався сплатити Позивачу в день підписання цього договору; борг, що залишився, в сумі 76 061,50 грн. відповідач зобов'язується сплатити Позивачу шляхом розстрочення платежів за графіком сплати платежів у розмірах і строки, встановлені в розділі 3 цього договору.
Пунктом 3.1 Договору № РСТ-243 визначено, що сторони розподіляють загальну суму заборгованості у розмірі, узгодженому сторонами, яка становить 76 061,50 грн. на частки з розподілом за місяцями, а саме:
№ п/пРікМісяцьСума (грн.)
12014Серпень2112,82
22014Вересень 2112,82
32014Жовтень2112,82
42014Листопад2112,82
52015Грудень2112,82
62015Січень2112,82
72015Лютий2112,82
82015Березень2112,82
92015Квітень2112,82
102015Травень2112,82
112015Червень2112,82
122015Липень2112,82
132015Серпень2112,82
142015Вересень2112,82
152015Жовтень2112,82
162015Листопад2112,82
172015Грудень2112,82
182016Січень 2112,82
№ п/пРікМісяцьСума (грн.)
192016Лютий2112,82
202016Березень2112,82
212016Квітень2112,82
222016Травень2112,82
232016Червень2112,82
242016Липень2112,82
252016Серпень2112,82
262016Вересень2112,82
272016Жовтень2112,82
282016Листопад2112,82
292016Грудень2112,82
302017Січень 2112,82
312017Лютий2112,82
322017Березень2112,82
332017Квітень2112,82
342017Травень2112,82
352017Червень2112,82
362017Липень2112,82
Зазначені в графіку суми, починаючи з серпня 2014 року, беззаперечно щомісячно до 25 числа відповідного місяця перераховуються Відповідачем Позивачу на його розрахунковий рахунок.
Отже, уклавши вказаний договір про реструктуризацію заборгованості сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за Договором №М-320 від 24.04.14.
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Так, умовами Договору № РСТ-243 встановлені конкретні терміни виконання зобов'язання відповідача по сплаті загальної вартості наданих позивачем комунальних послуг за Договором №М-320, які визначені в п. 3.1 цього договору, а саме в порядку розстрочення платежу згідно графіку, починаючи з серпня 2014р. по липень 2017р., відповідач зобов'язаний сплачувати по 2112,82 грн. щомісячно в строк до 25 числа відповідного місяця.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем належним чином виконуються зобов'язання з оплати відповідних сум, визначених графіком згідно з умовами Договору про реструктуризацію.
Так, станом на день розгляду спору відповідачем сплачено позивачу всього 42 036,73 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. При цьому суд відзначає, що 169,30 грн. з цієї суми було сплачено відповідачем позивачу до укладення Договору про реструктуризацію, а тому ця сума не увійшла до загальної суми заборгованості, що визнана сторонами в Договорі про реструктуризацію.
Таким чином, згідно з умовами Договору про реструктуризацію станом на день розгляду спору відповідачем сплачено позивачу 41 867,43 грн. При цьому згідно з умовами п. 1.2 та п. 3.1 цього договору відповідач станом на 16.10.2015р. (день звернення до суду із позовом) зобов'язаний був сплатити позивачу всього 38 030,75 грн., в тому числі 8 451,27 грн. (згідно п. 1.2 Договору) та 29 579,48 грн. згідно графіку по 2112,82 грн. щомісячно за період з серпня 2014р. по вересень 2015р. (2112,82 х 14 місяців).
Також відсутні підстави і для застосування ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення інфляційних і 3% річних, оскільки в зв'язку із зміною сторонами порядку і строків сплати вартості наданих позивачем послуг, санкції, передбачені цією нормою, підлягають застосуванню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених Договором про реструктуризацію, тобто за наявності вини відповідача. А як вбачається з наданого позивачем розрахунку нарахування 3% річних і інфляційних здійснено позивачем за період 30.05.2014 по 01.07.2014 без врахування умов Договору про реструктуризацію, а матеріалами справи підтверджується, що відповідачем належним чином і у визначені Договором № РСТ-243 строки здійснюється виконання його грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами. Однак позивачем не доведено належним чином наявність у відповідача заборгованості в сумі 42 645,34 грн., а позовні вимоги заявлені без врахування умов укладеного між сторонами Договору про реструктуризацію № РСТ-243 від 05.08.2014р.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
У задоволенні позову Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай девелопмент групп» про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 14.12.2015р.
Суддя Цюкало Ю.В.