Справа № 22-ц /796/15062 /2015 Головуючий у І інстанції Бартащук Л.П.
Доповідач Котула Л.Г.
08 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
За участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСНАБ" Бенедичука Олександра Леонідовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) , Товариства з обмеженою відповідальністю " ГОСНАБ" про скасування наказу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежиле приміщення,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нежиле приміщення №83 площею 47,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ( нежиле приміщення №1 ( група приміщень №83) за адресою : АДРЕСА_1, ( літ «А»).
У апеляційній скарзі представник ТОВ "ГОСНАБ" Бенедичук О.Л. просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 та Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) належними чином повідомлені про час та місце судового розгляду, але позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися і причину неявки суду не повідомили , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення представників ТОВ " ГОСНАБ" Бенедичука О.Л., ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем, вимогами.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 постанови №9 від 22.12.2006 року " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що у серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) , Товариства з обмеженою відповідальністю " ГОСНАБ" про скасування наказу та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежиле приміщення .
Зі змісту позовної заяви вбачається , що у 2015 році позивачу стало відомо про те, що на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 15 листопада 2012 року №1012-В видано свідоцтво про право власності ТОВ "ГОСНАБ" на нежиле приміщення №83 загальною площею 47,50 кв.м, яке розташоване по АДРЕСА_1, тобто на нежиле приміщення , що належить їй на праві власності.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.07.2015 нежилі приміщення №83 загальною площею 47,50 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі мирової угоди від 26.09.2011 року , яка затверджена ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2011 зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_4
15 листопада 2012 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 15 листопада 2012 року № 1012-В нежилі приміщення №1 ( групи приміщень №83) загальною площею 47,50 кв.м , яке розташоване по АДРЕСА_1 ( літ. А) зареєстровані за ТОВ " Госнаб"( а.с. 16).
Відповідно до довідки про адресу об'єкта нерухомого майна від 11.08.2015 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна нежиле приміщення , площею 47,5 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 , яке в свідоцтві про право власності , виданого 28 .04.2004 Головним управлінням житлового забезпечення ( КМДА) за № НОМЕР_1 серія САА , зазначено як " нежиле приміщення №83 " і нежиле приміщення площею 47,5 кв.м , розташоване в будинку літера " А " за адресою : АДРЕСА_1 , яке у свідоцтві про право власності виданого 15.11. 2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва за № НОМЕР_2 , серія САЕ , зазначено як " нежиле приміщення №1 ( гр..прим 83)" це одне і те саме приміщення. ( а.с. 25)
За даними Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28.09.2015, нежиле приміщення №1 (групи приміщень №83 )(в літ. А) загальною площею 47,50 кв.м , об'єкт нежитлової нерухомості , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу №7100, виданий 22.09.2015 ПНКМНО ОСОБА_6 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24648864 від 22.09.2015 ( а.с. 25,26).
З наведеного випливає, що під час розгляду справи відповідачем відчужено спірне нежиле приміщення, а тому суд дійшов правильного про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі приміщення , оскільки наведені обставини свідчать про те, що невжиття заходів може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд не перевірив чи не порушуються при цьому права інших осіб, зокрема, ОСОБА_7, не заслуговують на увагу, оскільки право власності на спірні приміщення вона набула під час розгляду спору судом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст.303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСНАБ" Бенедичука Олександра Леонідовича відхилити, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: