Справа № 127/22459/15-ц
11.12.2015 року
Вінницький міській суд Вінницької області
в складі: головуючого Бар'яка А.С.,
за участі секретаря Сивенюк О.М.,
позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №3 Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення діяльності з розведення бджіл та знесення бджолиних вуликів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення діяльності з розведення бджіл та знесення бджолиних вуликів, зазначивши, що згідно свідоцтва про право власності № 2485 від 16.11.2007 року та Державного акту на право власності на землю серії ВН № 1/802 від 12.01.1998 року позивачу на праві власності належить жилий будинок з земельною ділянкою, який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Медова, буд. 45. На межі з дачним будинком позивача знаходиться дачна ділянка з будинком, яка належить ОСОБА_2 та на якій відповідачі розташували бджолині вулики в кількості до 15 одиниць. В зв'язку з тим, що між ділянками сторін знаходиться огорожа з сітки рабиця, висотою 1,5 м., бджоли безперешкодно перелітають на земельну ділянку позивача, спричиняючи укуси позивачу та членам її сім'ї, в наслідок чого 20.06.2015 року позивач та члени її сім'ї були доставлені в приймальне відділення Вінницької міської клінічної лікарні № 1 з приводу алергічної реакції на множинні укуси бджіл. Після зазначених подій на прохання позивача в добровільному порядку забрати вулики з дачної ділянки відповідачі категорично відмовилися, а тому позивач змушений звернутись до суду та просить суд зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 припинити діяльність з розведення бджіл на належній ОСОБА_2 земельній ділянці за адресою: м. Вінниця, вул. Медова, буд. 47; зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 знести бджолині вулики, що розташовані на садово-дачній земельній ділянці за адресою м. Вінниця, вул. Медова, 47.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обгрунтувавши їх обставинами, викладеними в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, просили в позові відмовити повністю, зазначивши, що не відомо чиї саме бджоли покусали позивача та її сім'ю, зазначили, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи і по рекомендаціях лікарів почав на дачі розводити бджоли. При встановленні вуликів виконав всі необхідні санітарні та ветеринарні норми, пропонував сусідам навіть закривати бджіл коли вони будуть попереджати про їх приїзд на дачу. В місці, де розташовані вулики, облаштував суцільний металевий забор із профнастілу, а в іншій частині ділянки забор із металевої сітки. ОСОБА_3 зазначив, що дійсно членів сім'ї позивача покусали бджоли, однак в той день вони використовували на своїй дачі неподалік від вуликів бензокосилку, що спричинило сильний звук та запах бензину, чим вплинуло на бджіл та порушило їх спокій. Зазначали про те, що інших сусідів по дачі та їх дітей жодного разу бджоли відповідачів не кусали, при цьому такі сусіди, на відміну від сім'ї позивача, є постійними жителями на сусідніх дачах.
Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, визначив, встановив та дослідив слідуючі докази, обставини та відповідні правовідносини:
Державний акт на право власності на земельну ділянку від 12.01.1998 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів за номером ВН № І/802, зазначає, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № 13, площею 0,0511 га, яка розташована на території Вінницької міської ради народних депутатів товариства садівників «Швейник» П'ятничанського масиву ведення садівництва (а.с. 5).
Згідно Свідоцтва про право власності від 16.11.2007 року, посвідченого Виконкомом Вінницької міської ради, зареєстрованого в реєстрову книгу № 1 за реєстр. 143, 100 відсотків садового будинку, який розташований в м. Вінниці в садовому товаристві «Швейник» Пятничанського масиву за № 13, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. (а.с. 6).
Зміст довідок виданих «Міською клінічною лікарнею № 1» та зміст іншої медичної документації, в тому числі медичних карток амбулаторного хворого, та виданих ТОВ «Алергоцентр - КПП», зазначають, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали алергічну реакцію на множинні укуси бджіл (а.с. 7-15).
ОСОБА_8 ветеринарної медицини у місті Вінниці № 74 від 01.07.2015 року, адресований гр. ОСОБА_5, зазначає, що звернення щодо нанесення членам сім'ї ОСОБА_5 покусів бджолами, які утримуються гр. ОСОБА_3 на пасіці, що розміщена по сусідству по вул. Медова, 47, м. Вінниця, було направлене до органів Вінницької міської ради, оскільки дане питання не входить до компетенції їх управління (а.с. 16).
Зміст листа ОСОБА_8 міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області Вінницький МВ № 1/4839 від 20.07.2015 року, зазначає, що було розглянуто звернення гр. ОСОБА_5, після чого проведено бесіду профілактичного характеру з ОСОБА_3 про недопустимість антигромадської поведінки в побуті, та роз'яснено, що всі спірні питання мають вирішуватися мирним шляхом або в судовому порядку (а.с. 17).
ОСОБА_9 органів самоорганізації населення м. Вінниці № 466/421-378 від 23.07.2015 року, зазначає, що викладений у зверненні гр. ОСОБА_4, факт про розміщення по сусідству пасіки на присадибній ділянці за адресою вул. Медова, 47, яка належить гр. ОСОБА_3 має місце. Також зазначено, що будь-які обмеження щодо кількості утримання бджолиних сімей, як юридичними так і фізичними особами Законом України «Про бджільництво» не визначено (а.с. 18).
Акт обстеження житлових умов від 14.08.2015 року № 66, складений у складі членів комісії Комітету мікрорайону «Пятничани», зазначає, що при перевірці на місці житлових умов комісією було встановлено, що на пасіці, яка утримується гр. ОСОБА_10 встановлено вулики, кількість яких перевищує 10 одиниць. Дана пасіка розміщена на межі між дачними будинками за адресою м. Вінниця, вул. Медова, 47 та вул. Медова, 45. Огорожа між ділянками заввишки 1 м. 50 см. з сітки рабіци. Бджоли безперешкодно перелітають великою кількістю на сусідні садові ділянки, спричиняючи загрозу. Запропоновано зробити суцільно непроникний паркан заввишки 4 м., який би стримував переліт бджіл на сусідні дачні ділянки (а.с. 19).
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про бджільництво», бджільництво галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на праві власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
Частина 2 ст. 11 Закону України «Про бджільництво» зазначає, зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Зміст ч. 2 ст. 12 Закону України «Про бджільництво», зазначає, кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.
Виходячи із наведеного, враховуючи, що в судовому засіданні не було встановлено жодних обставин порушення особистих прав позивача, в тому числі пов'язаних з отриманням позивачем бджолиних укусів, які мають життєво небезпечні для позивача наслідки, при цьому, враховуючи особливості життєдіяльності бджіл, які здатні літати на досить далекі відстані від своїх вуликів, в судовому засіданні не є можливим встановити причинний зв'язок між бджолами відповідачів та обставинами отримання множинних укусів бджіл сім'єю позивача, при цьому бджоли за своєю природою, за певних умов, дійсно можуть масово нападати на їх подразника, в тому числі і на людину, з огляду на дослідженні в судовому засіданні фото докази місця розміщення бджолиних вуликів відповідачів, з яких вбачається наявність в місці розміщення пасіки суцільного металевого забору, при цьому дана пасіка не є значною, в силу чого, суд вважає, що діяльність відповідачів щодо розміщення на належній їм земельній ділянці бджолиних вуликів з додержанням вимог Закону України «Про бджільництво» - не порушує особисті права позивача, а тому позов не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та ст. 11, 12, 15 Закону України «Про бджільництво», ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення діяльності з розведення бджіл та знесення бджолиних вуликів - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя