печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24339/14-к
24 вересня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва та Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.ст. 303, 304 КПК України на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва та Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_3 посилається на те, він звернувся з заявами № 341, 342, 343 про вчинення кримінальних правопорушень, слідчим ОСОБА_4 . Відомості за його заявами не були внесені до ЄРДР. Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст.ст. 303, 304 КПК України, заявник просить зобов'язати внести відомості за його заявами до ЄРДР.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги скарги просив задовольнити її з наведених підстав.
Представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином, подав заперечення та просив розглядати справу у його відсутність.
Представник прокуратури м. Києва в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, подав заперечення та просив розглядати справу у його відсутність, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без участі прокурора в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вислухавши заявника, вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся з заявами № 341, 342, 343 про вчинення кримінальних правопорушень, слідчим ОСОБА_4 . Відомості за його заявою не були внесені до ЄРДР. Генеральною прокуратурою України, заяви ОСОБА_3 № 341, 342, 343 про вчинення кримінальних правопорушень, слідчим ОСОБА_4 були направлені до прокуратури м. Києва.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Системний аналіз вищезазначеного положення закону дає підстави для висновку, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, що і було зроблено працівниками Генеральної прокуратури України.
Крім того, згідно з п. 3.8 наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня, але вчинені на території іншого міста, району, району в місті, області, за дорученням керівника цих прокуратур або керівника структурного підрозділу прокуратури обласного, міського рівня з дотриманням територіального принципу, направляються до відповідної прокуратури через прокуратуру вищого рівня.
Таким чином, службовими особами Генеральної прокуратури України, уповноваженими на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, було прийнято та зареєстровано заяви ОСОБА_3 № 341, 342, 343 про вчинення кримінальних правопорушень, слідчим ОСОБА_4 . Після чого, дії Генеральної прокуратури України щодо направлення заяв ОСОБА_3 № 341, 342, 343 про вчинення кримінальних правопорушень, слідчим ОСОБА_4 до прокуратури м. Києва за територіальним принципом, відповідали вищезазначеним положенням закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012, а відтак, не вбачається підстав для задоволення скарги, в частині вимог до Генеральної прокуратури України.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,- є невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не пізніше 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу до якого надійшла заява чи повідомлення.
Представник прокуратури м. Києва в судове засідання не з'явився, доводів заявника не спростував, власну правову позицію не виклав.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що скаргу, ОСОБА_3 в частині вимог скарги до прокуратури м. Києва, слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 93, 94, 214, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва та Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати компетентних посадових осіб прокуратури м. Києва внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_3 № 341, 342, 343 про вчинення кримінальних правопорушень, слідчим ОСОБА_4 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1