Справа № 161/14799/15-п Провадження №33/773/294/15 Суддя в 1 інстанції: Артиш Я.Д.
Категорія:ст. 124 КУпАП. Доповідач: Лозовський А. О.
14 грудня 2015 року місто Луцьк
Суддя Апеляційного суду Волинської області Лозовський А.О. з участю особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2015 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 07 вересня 2015 року о 20 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «Форд Транзит» д.н.з. 03010ВМ по вул. Ківерцівській в м. Луцьку Волинської області, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора на регульованому перехресті по вул. Карпенка Карого в м. Луцьку, не дав дорогу автомобілю марки «Рено Магнум» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку прямо та здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.16.6 ПДР.
Не погоджуючись з постановою судді Савун Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що не винний у вчинені даної ДТП, оскільки порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3 стало причиною даної дорожньо-транспортної пригоди. Також вказує, що суддя в своїй постанові безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 визнав вину у вчинені адмінправопорушення та щиро розкаявся, оскільки він ніколи не визнавав вини у даному правопорушенні. Зазначає, що строк оскарження даної постанови він пропустив з поважних причин, оскільки по 22 жовтня 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні. Просить поновити йому строк на оскарження постанови судді, скасувати її та постановити нову, якою закрити провадження у справі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак згідно довідки Торчинської районної лікарні останній знаходився на денному стаціонарі з 12 жовтня по 22 жовтня 2015 року. Оскільки ОСОБА_1 перебував на лікуванні в зазначений термін, а тому строк на апеляційне оскарження ним постанови судді підлягає поновленню, так як він був пропущений з поважних причин.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом необ'єктивно розглянуто справу без врахування всіх обставин є надуманими та не приймаються до уваги.
Його вина у вчиненому правопорушенні повністю доведена зібраними та дослідженими у суді першої інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та поясненями учасників пригоди.
За таких обставин вважаю, що висновки суду першої інстанції про порушення водієм ОСОБА_1 пункту 16.6 Правил дорожнього руху і те, що вказані порушення знаходяться у причинному зв'язку із дорожньою - транспортною пригодою і наслідками, які наступили -пошкодження автомобілів зроблені правильно.
При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП врахував характер правопорушення, дані про особу винного, та визначив стягнення у межах санкції ст.124 КУпАП у виді мінімального штрафу.
Виходячи з вищенаведеного вважаю, що постанова Луцького міськрайонного суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування та закриття провадження у справі, немає.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду від 07 жовтня 2015 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2015 року щодо нього без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області ОСОБА_4