30 листопада 2015 року м. Київ К/9991/87990/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2011
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011
у справі №2а-5107/11/1270
за позовом Приватного підприємства «Радон»
до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень , -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011, позов задоволено. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 09.06.2011 року № 0000422301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 67405 грн. та № 0000432301/0 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76933 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн..
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Радон» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2010 року, лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.06.2011 № 159/23-32787373.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п. 200.1, п. 200.3 статті 200 Податкового кодексу України ПП «Радон», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 67405 грн., та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 76933,00 грн.
Дані порушення, на думку податкового органу, виникли внаслідок того, що періоді, що перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ «Альфа-Метал-Компані», які містять ознаки фіктивності, оскільки, загальна чисельність працюючих на ТОВ «Альфа-Метал-Компані» склала 39 осіб, у т.ч. за сумісництвом - 2 особи, власні виробничі потужності у підприємства відсутні, ТОВ «Альфа-Метал-Компані» орендує виробничі потужності під ліцензійні умови з проведення операцій з металобрухтом. Аналізом податкової звітності з ПДВ, наданої ТОВ «Альфа-Метал-Компані» до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, встановлено, що податковий кредит з ПДВ ТОВ «Альфа-Метал-Компані» в зазначений період сформовано за рахунок контрагента - постачальника, а саме - ГТОВ фірма «Практик», по даному підприємству порушено провадження у справі про банкрутство, підприємство знято з обліку 02.12.2010. Таким чином, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Альфа-Метал-Компані» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2011 № 0000422301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 67405,00 грн. та № 0000432301/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 76934,00 грн., в т. ч.: за основним платежем 76933,00 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, для підтвердження наявності підстав для включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що між що між позивачем та ТОВ «Альфа-Метал-Компані» укладено договір від 01.12.2010 № б/н про купівлю-продаж вугілля кам'яного, згідно умов якого - товар постачається продавцем окремими товарними партіями, постачання здійснюється на умовах СРТ станція призначення, залізничним транспортом.
Протягом грудня 2010 року позивач отримав від зазначеного контрагента вугілля кам'яне згідно договору, ТОВ «Альфа-Метал-Компані» було видано ПП «Радон» податкові накладні від 10.12.2010 № 26512 та від 31.12.2010 № 73212.
Сума податкових зобов'язань та податкового кредиту підтверджені податковими накладними, рахунками, банківськими звітами. Фактичне постачання товару від контрагента до позивача підтверджено накладними, актами приймання-передачі. Вугілля було випробувано за показниками: вологість, зольність, сіра, вихід летючих речовин та ін., що підтверджено актами приймання-здачі робіт, рахунками, банківськими звітами. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що товар було використано позивачем у своїй господарській діяльності, а саме здійснена поставка ТОВ «Істек», що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами приймання-передачі, банківським звітом.
Крім того ,01.06.2006 між ТОВ «Донбасвугілляінвест» та ПП «Радон» було укладено договір №10-01/06 про надання транспортних послуг, згідно якого ТОВ «Донбасвугілляінвест» надає ПП «Радон» послуги з використанням залізничного коду. Виконання робіт (надання послуг) за договором від 01.06.2006 № 10-01/06 підтверджується рахунком-фактурою та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг). На підтвердження транспортування вугілля позивачем надано квитанції про приймання вантажу.
Вищевикладене свідчить, що реальні наслідки угоди настали для вищезазначених сторін правочину, оскільки ними виконані умови укладеного договору, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, виписані з додержанням вимог п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.
Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Господарські операції позивача з ТОВ «Альфа-Метал-Компані» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності суб'єкта господарювання при здійсненні вказаних операцій.
За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у відповідача не було підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а також збільшення суми грошового зобов?язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун