18 листопада 2015 року м. Київ К/9991/62019/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року
у справі № 2а-5063/11/2170
за позовом Комунального підприємства «Новокаховське управління комунального господарства»
до Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
Комунальне підприємство «Новокаховське управління комунального господарства» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0002602301 від 11 жовтня 2011 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року позовні вимоги були задоволені повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка від 11 жовтня 2011 року № 0002602301.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області провела документальну невиїзну перевірку КП «Новокаховське управління комунального господарства» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ТОВ «Стіл Трейд» за жовтень 2010 року, за результатами якої був складений акт № 977/230-36227223 від 26 вересня 2011 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у жовтні 2010 року на суму 120867,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що КП «Новокаховське управління комунального господарства» (покупець) неправомірно сформувало податковий кредит жовтня 2010 року за договором постачання попередньо ізольованих труб № 10-п від 23 червня 2010 року, укладеним з ТОВ «Стіл Трейд» (постачальником), який не являється виробником, а є посередником, постачальниками якого є ТОВ «Промінь АС» та ТОВ «Сервіспрінт». Згідно акта ДПІ у м. Херсоні від 14 березня 2011 року № 688/23-2/34370249 «Про результати дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період з 01 жовтня 2010 рок по 31 жовтня 2010 року» було встановлено, що: у ТОВ «Сервіспрінт» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації; згідно наданих ГВПМ ДПІ у м. Херсоні пояснень ОСОБА_1, вбачається, що їй було запропоновано стати керівником ТОВ «Сервіспрінт» за винагороду, відношення до діяльності підприємства вона не має, податкову звітність не формувала і до податкового органу не подавала, дійсність підпису в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року заперечує. Також, згідно акту ДПІ у м. Херсоні від 14 червня 2011 року № 2011/23-2/36945262 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промінь АС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період з 01 жовтня 2010 рок по 31 жовтня 2010 року» було встановлено, що у періоді, який перевірявся, директором ТОВ «Промінь АС» був ОСОБА_2, який, згідно наданих ГВПМ ДПІ у м. Херсоні пояснень, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Промінь АС» не має, підприємство перереєстрував на своє ім'я на пропозицію ОСОБА_3, бухгалтерський облік не вів, податкову звітність до податкових органів не подавав; згідно бази «РПП» ДПІ у м. Херсоні ТОВ «Промінь АС» має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, директором та засновником ТОВ «Промінь АС» є ОСОБА_4. Згідно допиту свідка ОСОБА_4 встановлено, що ТОВ «Промінь АС» було перереєстровано на його ім'я без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, шляхом введення в оману, на пропозицію ОСОБА_3 Слідчим відділом податкової міліції ДПА у Херсонській області була порушена кримінальна справа № 330101-11 у відношенні ОСОБА_5 за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, в ході якої встановлено, що у період з вересня по грудень 2010 року ОСОБА_5 організував придбання підприємств ТОВ «Промінь АС» та ТОВ «Сервіспрінт» та призначення на посади керівників підставних осіб, які в подальшому не мали жодного відношення до фінансово-господарської діяльності та використовуючи реєстраційні документи, печатку і банківські рахунки зазначених підприємств, представляючи їх інтереси, з метою ухилення від сплати податків. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «Стіл Трейд», не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, а документи, виписані позивачем зазначеним товариством, не дають позивачу права на формування податкового кредиту.
11 жовтня 2011 року ДПІ у м. Нова Каховка на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002602301, яким згідно з пунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила КП «Новокаховське управління комунального господарства» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 151083,75 грн., у тому числі: 120867,00 грн. - за основним платежем, 30216,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що збільшення податковим органом позивачу суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість є безпідставним, оскільки порушення контрагентами постачальника позивача правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності не є підставою для позбавлення позивача права на отримання податкової вигоди у зв'язку з відсутністю доказів недобросовісності такого платника, з урахуванням того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.
Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений, а визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).
У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що господарські операції з придбання позивачем у ТОВ «Стіл Трейд» попередньо ізольованих труб та відводів мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковою та видатковою накладними (арк. справи 24-25), розрахунки між сторонами здійснені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно договору № 2/11 від 02 листопада 2010 року (арк. справи 69 зворотна сторона).
Крім іншого, судами було встановлено, що реальність операцій між позивачем та ТОВ «Стіл Трейд» також підтверджується: рішенням Новокаховської міської ради Херсонської області від 21 липня 2010 року № 1596 «Про надання дозволу КП «Новокаховське управління комунального господарства» на укладання договорів», яким позивачу було надано дозвіл на укладення договору з ТОВ «Стіл Трейд» щодо: укладення договору демонтажу ділянок теплової мережі «Південна» загальною довжиною 2135,0 м. у двотрубному виконанні діаметром 400 мм, розташованої по вул. Щорса-Рихтера-Зорге-Горького, та ділянки тепломережі «Центральна» довжиною 575,0 м у двотрубному виконанні діаметром 500 мм, розташованої по вул. Горького від теплової камери С-17 до теплової камери С-20; договору поставки попередньо ізольованих труб довжиною 1150,0 м. діаметром 325 мм для виконання робіт з реконструкції тепломережі, розташованої по вул. Горького від теплової камери С-17 до теплової камери С-20 (арк. справи 22); актом робочої комісії про робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення (арк. справи 123-124) та проектно-кошторисною документацією (арк. справи 131-168).
Також, матеріали справи містять податкову декларацію ТОВ «Стіл Трейд» з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та роз шифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2010 року, за показниками яких задекларував податкові зобов'язання по господарських операціях з позивачем у розмірі 129082,67 грн. (арк. справи 74-75, 77-78).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем були виконані всі необхідні умови, передбачені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна