18 листопада 2015 року м. Київ К/9991/58140/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року
у справі № 2-а-1303/12/2170
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у місті Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби
про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про: скасування рішення ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, оформленого у вигляді листа ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС від 09 квітня 2012 року № 1476/10/171; визнання протиправним рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, виданого на 2011 рік, оформленого у вигляді листа ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС від 09 квітня 2012 року № 1476/10/171; скасування рішення ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого на 2011 рік, оформленого у вигляді листа ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС від 09 квітня 2012 року № 1476/10/171; зобов'язання ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області ДПС видати свідоцтво платника єдиного податку.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року позов був задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Нова Каховка від 09 квітня 2012 року № 1476/10/171 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого на 2011 рік фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. В частині позовних вимог щодо скасування рішення ДПІ у м. Нова Каховка про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку та про зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку було відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року було скасовано і прийнято нову постанову, якою у задоволені позову було відмовлено у повному обсязі.
В касаційній скарзі фізична особа - підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року.
У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби, посилаючись на те, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 у 2011 році особа - підприємець ОСОБА_1 був платником єдиного податку за такими видами діяльності: 52.42 - роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах іншими непродовольчими товарами; 52.73.2 - ремонт ювелірних виробів (арк. справи 15).
19 січня 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав до ДПІ у м. Нова Каховка заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року, відповідно до якої позивачем були обрані такі види діяльності за КВЕД: 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами; 52.12.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (арк. справи 13).
Головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Нова Каховка термін дії свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 було продовжено з 01 січня 2012 року по 31 травня 2012 року.
ДПІ у м. Нова Каховка була проведена фактична перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину «Мідас», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить платнику податків - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складений акт на бланку № 000688 від 26 березня 2012 року (зареєстрований 27 березня 2012 року за № 0002/21/02/23/2423907111).
За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги статті 267 Податкового кодексу України, які полягали у здійсненні діяльності у сфері реалізації ювелірних виробів без придбання торгового патенту (арк. справи 27-28).
Листом від 09 квітня 2012 року № 1476/10/171 ДПІ у м. Нова Каховка повідомила позивача, що відповідно до пункту 299.16 статті 299 Податкового кодексу України та на підставі акта перевірки (№ 0002/21/02/23/2423907111, дата реєстрації акта 27 березня 2012 року) свідоцтво про сплату єдиного податку № НОМЕР_2, видане ОСОБА_1, анулюється з 01 квітня 2012 року (арк. справи 12).
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, запроваджені у Податковому кодексі України з 01 січня 2012 року, поширюються лише на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними матеріалами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не як з готовою продукцією споживчого призначення, тоді як позивач у заяву про застосування спрощеної системи оподаткування обрав вид діяльності за КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, що не являється видобутком, виробництвом, реалізацією дорогоцінних матеріалів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що підпунктом «а» пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 04 листопада 2011 року № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (який набрав чинності з 01 січня 2012 року) було встановлено, що видані свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше, ніж до 01 червня 2012 року, у зв'язку з чим позивачу було продовжено термін дії свідоцтва про сплату єдиного податку з 01 січня 2012 року по 31 травня 2012 року, тобто рішення про відмову підприємцю у видачі свідоцтва платника єдиного податку податковим органом не приймалося.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позовних вимог у повному обсязі, виходив з того, що з 01 січня 2012 року та до часу набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» торгівля ювелірними виробами із дорогоцінних металів відноситься до торгівлі дорогоцінними металами, в отже підпадає під обмеження, встановлені підпунктом 281.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, з огляду на що податковий орган з передбачених законом підстав обґрунтовано відмовив позивачу у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку та застосуванні спрощеної системи оподаткування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 4 пункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Поняття «видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» у Податковому кодексі України не визначено.
Згідно з пунктом 5.3 статті 5 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дорогоцінними металами є золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Поняття виробу з дорогоцінного металу наведе в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 244 терміни (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1.5 зазначеної Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виробом з дорогоцінного металу є будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту.
Таким чином, спеціальний Закон у галузі контролю за операціями з цінними металами відносить ювелірні вироби до дорогоцінних металів та, відповідно, торгівлю ювелірними виробами - до торгівлі дорогоцінними металами.
За таких обставин, з 01 січня 2012 року та до часу набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», яким було внесено зміни до абзацу 4 пункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, особи, які здійснювали торгівлю ювелірними виробами не мали правових підстав для перебування на спрощеній системі оподаткування.
Так, підпунктом «а» пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 04 листопада 2011 року № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (який набрав чинності з 01 січня 2012 року) було встановлено, що видані свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого цим Законом, але не пізніше, ніж до 01 червня 2012 року.
При цьому, згідно з підпунктом «г» пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 04 листопада 2011 року № 4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (який набрав чинності з 01 січня 2012 року) суб'єкти господарювання, які були платниками єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та прийняли рішення з 01 січня 2012 року перейти на спрощену систему оподаткування відповідно до норм цього Закону і відповідають вимогам статті 291 Податкового кодексу України, подають відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 року.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на дату подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік, позивач не відповідав вимогам статті 291 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна