5-130км15
Постанова
09 грудня 2015 року м. Київ
Суддя судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 27 липня 2015 року,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 порушує питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
Із долучених до скарги судових рішень убачається, що вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 набрав законної сили 27 липня 2015 року.
Упродовж установленого законом строку на касаційне оскарження засуджений ОСОБА_2 звертався до ВССУ із касаційною скаргою. Постановою судді касаційного суду від 18 вересня 2015 року засудженому було відмовлено у витребуванні кримінальної справи через невідповідність поданої касаційної скарги вимогам статей 388, 398 КПК 1960 року. При цьому йому було вказано на порушення вимог закону при подачі касаційної скарги та роз'яснено, що відмова у витребуванні справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійде не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року засуджений повторно звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій порушував питання про перевірку постановлених щодо нього судових рішень у касаційному порядку.
Проте у повторно поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 указаних у постанові недоліків не усунув, тому постановою судді касаційного суду від 23 жовтня 2015 року засудженому ОСОБА_2 було відмовлено у витребуванні кримінальної справи щодо нього.
Втретє засуджений ОСОБА_2 звернувся із скаргою до суду касаційної інстанції після закінчення передбаченого ч. 2 ст. 386 КПК
1960 року строку на касаційне оскарження.
Пропущення строку на касаційне оскарження і не вирішення у визначеному законом порядку питання про його відновлення перешкоджає витребуванню кримінальної справи.
За таких обставин касаційна скарга засудженого відповідно до вимог ч. 4 ст. 386 КПК 1960 року визнається такою, що не підлягає розгляду.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 386 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК 2012 року,
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 визнати такою, що не підлягає розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1