Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2015 р.Справа № 922/5549/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.
розглянувши справу
за позовом Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків
до Колективного підприємства "Монтажник", м. Харків
про стягнення 2 176 214,53 грн.
за участю представників:
прокурора - Кравцов В.І., посвідчення №026175 від 14.05.2014 р.
позивача - ОСОБА_1, довіреність №01/01-24/05-14 від 08.01.2014 р.
відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 29.10.2015 р.
Заступник прокурора м. Харкова звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (позивача) до Колективного підприємства "Монтажник" (відповідача) про стягнення з відповідача на користь державного бюджету України шкоди в розмірі 2 176 214,53 грн., заподіяну державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Прокурор також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі поводження з відходами, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, 2, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 02-03.04.2013 р. №458/01-03/07-11 та акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 02.04.2013 р. №458/01-03/07-11 засм. Даними актами встановлено, що під час натурного обстеження земельної ділянки КП "Монтажник" за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, 2, на відкритому ґрунті зафіксовано відходи, що спричинили засмічення земельних ділянок.
За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.04.2015 р. №000617 про притягнення директора КП "Монтажник" ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП.
З метою усунення виявлених порушень державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_5 винесено припис №07-25/121 від 03.04.2013 р., яким було зобов'язано директора КП "Монтажник" ОСОБА_4 усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час планової перевірки у строки, визначені в приписі.
Позивачем було складено розрахунки розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, загальний розмір якої становить 2 176 214,53 грн., які разом з претензіями №№86, 87, 88, 89 та 90 від 18.04.2015 р. про сплату шкоди позивач надіслав на адресу відповідача. Однак відповідач в добровільному порядку шкоду в розмірі 2 176 214,53 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 17, 32, 33, 42 Закону України "Про відходи" та ст. ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель".
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримують позовні вимоги, просять позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх.№47511 від 24.11.2015 р. (а.с. 111-112) позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити. Наполягає на тому, що ані прокурором, ані позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища, що в свою чергу, означає, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення як єдиної підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. Відповідач також вважає, що розмір шкоди обраховано позивачем за відсутності достовірних даних про об'єм, площу та товщину відходів, що суперечить п.3.5. Методики, відповідно до якої при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.
Водночас представник відповідача у судовому засіданні та у клопотанні (вх.№48762 від 07.12.2015 р.) просить суд залишити без розгляду раніше заявлене клопотання відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи через відсутність у відповідача коштів на оплату даної судової експертизи.
У судових засіданнях було оголошено перерви: 24.11.2015 р. - до 30.11.2015 р., 07.12.2015 р. - до 08.12.2015 р.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив таке.
З матеріалів справи вбачається, що з метою розгляду листа прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова від 21.03.2013 р. №04-26-676вих13 стосовно засмічення КП "Монтажник" земельної ділянки по вул. Механізаторів, 2 в м. Харкові, на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області №458/01-03 від 02.04.2013 р. та направлення на проведення позапланового заходу Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - позивачем) було проведено позапланову перевірку дотримання Колективним підприємством "Монтажник" вимог природоохоронного законодавства в галузі поводження з відходами, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, 2 (а.с. 19-20).
За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_5, у присутності директора КП "Монтажник" ОСОБА_4 було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 02-03.04.2013 р. №458/01-03/07-11 та акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 02.04.2013 р. №458/01-03/07-11 засм. (а.с. 21-35), якими встановлено, що під час натурного обстеження земельної ділянки КП "Монтажник" за адресою: м. Харків, вул. Механізаторів, 2 на відкритому грунті зафіксовано відходи, що спричинили засмічення 5 (п'яти) земельних ділянок, а саме:
- на земельній ділянці №1 - площею - 8,81м2, об'ємом - 9,69м3 (довжина - 4,1м, ширина - 2,15м, висота - 1,1м) виявлено розміщення відходів - золи;
- на земельній ділянці №2 - площею - 9,66м2, об'ємом - 4,83м3 (довжина 4,6м, ширина - 2,1м, висота - 0,5м) виявлено розміщення відходів деревини з відходами руберойду;
- на земельній ділянці №3 - площею - 129,68м2, об'ємом - 64,84м3 (довжина - 20,52м, ширина - 6,32м, висота - 0,5м) виявлено розміщення відходів деревини, поліетилену, картону, скла, пластмаси та побутових відходів;
- на земельній ділянці №4 - площею - 62,42м2, об'ємом - 68,66м3 (довжина - 6,55м, ширина - 9,53м, висота - 1,1м) виявлено розміщення відходів деревини, відпрацьованих покришок, скла, поліетилен, пластмасу та побутових відходів;
- на земельній ділянці №5 - площею - 13,18м2, об'ємом - 4,88м3 (довжина 4,12м, ширина - 3,2м, висота - 0,75м) виявлено розміщення відходів - зол.
За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.04.2015 р. №000617 про притягнення директора КП "Монтажник" ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП.
З метою усунення виявлених порушень державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_5 винесено припис №07-25/121 від 03.04.2013 р., яким було зобов'язано директора КП "Монтажник" ОСОБА_4 усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час позапланової перевірки у строки, визначені в приписі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду міста Харкова від 20.06.2013 р. по справі №820/3054/13-а, яка набрала законної сили, відмовлено в позові КП "Монтажник" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання неправомірними дій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_5, що були вчинені нею в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і природних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП "Монтажник" від 02.04.2013 р. та про скасування припису №07-25/121 від 03.04.2013 р. (а.с. 78-88).
Позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №285/2725 від 05.05.1998 р. (надалі - Методика) було обраховано розмір шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок через порушення природоохоронного законодавства в сумі 2176214,53 грн.
Розрахунки шкоди разом з претензіями №№86, 87, 88, 89 та 90 від 18.04.2015 р. про сплату шкоди у добровільному порядку позивач надіслав на адресу відповідача (а.с. 41-60). Однак відповідач в добровільному порядку шкоду в розмірі 2176214,53 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Відповідач, в свою чергу, позовні вимоги не визнає, просить у позові прокурору відмовити. Наполягає на тому, що ані прокурором, ані позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища, що в свою чергу, означає, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення як єдиної підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.
Предметом розгляду даної справи є спір про стягнення з відповідача, як користувача земельних ділянок, шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельних ділянок, у розмірі 2 176 214,53 грн.
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Пунктом "в" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Згідно з п.п. "а", "б" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправної поведінки;
- шкоди;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
- вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до пункту 3.3. Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
На підтвердження факту засмічення відповідачем земельних ділянок прокурор посилається на акт перевірки від 02-03.04.2013 р. №458/01-03/07-11, акт обстеження від 02.04.2013 р. №458/01-03/07-11 засм., протокол про адміністративне правопорушення від 02.04.2015 р. №000617, припис №07-25/121 від 03.04.2013 р., пояснення директора КП "Монтажник" ОСОБА_4 від 03.04.2013 р., лист ННЦ "Інституту ґрунтознавства ОСОБА_6" від 03.11.2015 р. та висновок Державної екологічної інспекції у Харківській області від 09.11.2015 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду міста Харкова від 20.06.2013 р. по справі №820/3054/13-а, яка набрала законної сили, у позові КП "Монтажник" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання неправомірними дій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_5, що були вчинені нею в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і природних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП "Монтажник" від 02.04.2013 р. та про скасування припису №07-25/121 від 03.04.2013 р. (а.с. 78-88) відмовлено.
У даній постанові суду, зокрема, зазначено, що позивачем не доведено неправомірність дій державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_5, що були вчинені нею в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і природних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП "Монтажник" від 02.04.2013 р. по внесенню недостовірних відомостей щодо кількості та характеру відходів і забруднення на території КП "Монтажник".
Відповідно до статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на вищевикладене, суд вважає доводи прокурора та позивача про наявність в діях відповідача порушень вимог чинного природоохоронного законодавства доведеними.
Щодо тверджень про заподіяння відповідачем шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 43 цього ж Закону унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Пунктами 1.2. та 1.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, передбачено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
Відповідно до п. 3.2. цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Аналіз викладених вище нормативних приписів надає суду підстави для висновку про те, що при вирішенні питання щодо наявності шкоди суд повинен обов'язково встановити, а прокурор та позивач повинні довести, не лише сам факт засмічення земельної ділянки відповідачем, а і той факт, що таке засмічення призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Під час розгляду даної справи відповідач заявив клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи (а.с. 138), для роз'яснення питань, що виникли під час розгляду даної справи, а саме:
1) Чи підтверджуються висновки Державної екологічної інспекції у Харківській області викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП "Монтажник" №458/01-03/07-11 від 03.04.2013 р. та акті обстеження земельної ділянки №458/01-03/07-11 від 02.04.2013 р.?
2) Чи призвели дії КП "Монтажник", відображені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП "Монтажник" №458/01-03/07-11 від 03.04.2013 р. та акті обстеження земельної ділянки №458/01-03/07-11 від 02.04.2013 р., до забруднення навколишнього природного середовища?
3) Чи могли дії КП "Монтажник", відображені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП "Монтажник" №458/01-03/07-11 від 03.04.2013 р. та акті обстеження земельної ділянки №458/01-03/07-11 02.04.2013 р., призвести до забруднення навколишнього природного середовища?
У подальшому представник позивача у судовому засіданні та у клопотанні (а.с. 159) просив суд залишити без розгляду клопотання відповідача про призначення судової інженерно-екологічної експертизи через відсутність у відповідача коштів на оплату даної експертизи.
Прокурор та позивач, в свою чергу, відмовились сплатити вартість даної судової експертизи та наполягають на тому, що листом ННЦ "Інституту ґрунтознавства ОСОБА_6" від 03.11.2015 р. та висновком Державної екологічної інспекції у Харківській області від 09.11.2015 р. (а.с. 107-110) підтверджуються зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок), що призвели або можуть призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Натомість, на підтвердження факту спричинення відповідачем шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки позивач надав до суду лист Національного наукового центру "Інституту ґрунтознавства ОСОБА_6" від 03.11.2015 р. та висновок щодо негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище Державної екологічної інспекції у Харківській області від 09.11.2015 р.
Проаналізувавши зміст поданих позивачем документів, суд дійшов таких висновків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
При цьому згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В пункті 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформаційної мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості.
Належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у даній справі, який в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмету доказування, слугувати аргументом (посилками) у процесу встановлення об'єктивної істини. Водночас належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміють наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Отже, виходячи зі змісту ст. 32 ГПК України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Дослідивши зміст листа Національного наукового центру "Інституту ґрунтознавства ОСОБА_6" від 03.11.2015 р. та висновок щодо негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище Державної екологічної інспекції у Харківській області від 09.11.2015 р., суд дійшов висновку про те, що ці документи не є належним доказами у розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України в обґрунтування того факту, що встановлене позивачем в ході позапланової перевірки засмічення земельних ділянок призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, оскільки вони не містять жодних посилань ані на акт перевірки від 02-03.04.2013 року №458/01-03/07-11, ані на акт обстеження від 02.04.2013 року №458/01-03/07-11засм., ані жодних інших відомостей, які б створювали необхідний правовий зв'язок між змістом цих документів та обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі.
Окрім того, слід зазначити, що згідно з абз. 5 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
В пункті 18 цієї ж постанови зазначено, що висновок експерта має бути перевірено та оцінено судом на предмет: додержання вимог законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; відсутності обставин, які б виключали участь експерта у справі; компетентності експерта та можливого виходу експерта за межі своїх повноважень; повноти відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним, узгодженості між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованості експертного висновку та його узгодженості з іншими матеріалами справи.
Зміст наданих позивачем документів не містить даних, які б дозволили суду перевірити та оцінити ці документи на предмет їх відповідності вищенаведеним критеріям.
За таких обставин, суд вважає, що ні прокурором, ні позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані в актах дії відповідача (засмічення земельних ділянок) призвели або могли призвести до забруднення навколишнього природного середовища, а отже, прокурором та позивачем не доведено факту заподіяння відповідачем шкоди внаслідок засмічення земельних ділянок. Це, в свою чергу, означає, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, що призводить неможливості притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.
З огляду на викладені обставини та приписи закону, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь державного бюджету України шкоди в розмірі 2 176 214,53 грн., заподіяної державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, є неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Дана позовна заява подана до суду заступником прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області 30.09.2015 р.
01.09.2015 року внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", згідно із якими пільги щодо сплати судового збору на органи прокуратури не поширюються. Тобто, з 01.09.2015 р. прокурор за подання до господарського суду позовної заяви повинен сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2015 р. про порушення провадження у даній справі було задоволено клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Однак доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі прокурор до суду не подав.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.
Беручи до уваги ту обставину, що прокурору в позові відмовлено, суд, керуючись ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладає судовий збір на позивача.
Керуючись ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст. ст. 96, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 43, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 42 Закону України "Про відходи", ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1-й під'їзд, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 37999518) на користь державного бюджету України (61166, м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі, код ЄДРПОУ 37999654, п/р 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 32 643,22 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.12.2015 р.
Суддя ОСОБА_7