Ухвала від 08.12.2015 по справі 825/3076/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3076/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

УХВАЛА

Іменем України

08 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар'єр скляних пісків" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар'єр скляних пісків" до Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправними дій та рішень суб'єктів владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар'єр скляних пісків" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо складання та надання Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання від 08.09.2014 № 2710/5/99-99-22-04-02-16 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар'єр скляних пісків" норм Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2015 № 189 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар'єр скляних пісків" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 10 червня 2014 року по 11 червня 2014 року Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області) на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Ріпкинському районі ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 06 червня 2014 року №112 і повідомлення про перевірку №706 від 06 червня 2014 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар'єр скляних пісків" (далі - ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків») з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні контрактів №03-11э від 25 березня 2011 року; №21-12 від 30 листопада 2012 року; №15-13 від 14 листопада 2013 року за період з 25 березня 2011 року по 30 травня 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18 червня 2014 року №56/22-704/22830723, в якому встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості по наступним контрактам: №03-11э від 25 березня 2011 року у сумі 12505600,00 рос. руб. з ТОВ «Мінерал» (Російська Федерація), №21-12 від 30 листопада 2012 року з ТОВ «Ситалл-Снаб» у сумі 12379142,00 рос. руб.

На підставі акта перевірки від 18 червня 2014 року №56/22-704/22830723 листом ДФС України від 08 вересня 2014 року №2710/5/99-99-22-04-02-16 було направлено подання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) для застосування спеціальних санкцій згідно статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до якого також було включено і ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків».

За результатами опрацювання зазначеного листа наказом Мінекономрозвитку від 27 лютого 2015 року №189 про застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до позивача за порушення пов'язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме: ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Подання щодо товариства було винесене на підставі отриманих від Міндоходів у Чернігівській області пропозицій, сформованих за результатами перевірки ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків», згідно яких станом на 30 травня 2014 року прострочена дебіторська заборгованість ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» за контрактом від 25 березня 2011 року №03-11э, укладеного з ТОВ «Мінерал», яка становить 12505600,00 рос. руб.

ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» надало на перевірку позовну заяву від 26 квітня 2013 року №660 до ТОВ «Мінерал» про стягнення заборгованості по контракту №03-11э на загальну суму 3943500,00 рос. руб. По даній позовній заяві було прийнято рішення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України від 19 вересня 2013 року, в якому повністю задоволено вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Мінерал» заборгованості у 3943500,00 рос. руб. А також позовну заяву від 26 грудня 2013 року №1331 на загальну суму позову 5979600,00 рос. руб., та рішення про призначення судового розгляду від 23 грудня 2013 року. Також надано постанову про призначення справи до провадження від 12 березня 2014 року на загальну суму позову 2582500,00 рос. руб.

Станом на 30 травня 2014 року прострочена дебіторська заборгованість ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» за контрактом від 30 листопада 2012 року № 21-12, укладеного з нерезидентом ТОВ «Ситалл-Снаб», становить 12379769,00 рос. руб.

ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» надало для перевірки позовну заяву від 07 березня 2013 року №675 до ТОВ «Ситалл-Снаб» про стягнення заборгованості по контракту №21-12 на загальну суму 6661272,00 рос.руб. По даній позовній заяві було прийнято рішення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України від 19 вересня 2013 року, в якому повністю задоволено вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Ситалл-Снаб» заборгованості у сумі 6661272,00 рос. руб. А також позовну заяву від 26 грудня 2013 року №1330 на загальну суму позову 887400 рос. руб., та постанову про прийняття справи до провадження від 27 грудня 2013 року, позовну заяву від 26 грудня 2013 року №1332 до ТОВ «Ситалл-Снаб» на суму заборгованості 8550342,00 рос. руб. з постановою про прийняття справи до провадження від 27 грудня 2013 року. Також на перевірку надано Рішення МКАС при ТПП України від 24 квітня 2014 року, в якому повністю задоволено вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Ситалл-Снаб» заборгованості у сумі 8550342,00 рос.руб.

Позивач, вважаючи протиправним дії Державної фіскальної служби України щодо складання та надання Мінекономрозвитку подання від 08 вересня 2014 року №2710/5/99-99-22-04-02-16 про порушення ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та незаконним наказ Мінекономрозвитку від 27 лютого 2015 року №189 в частині застосування до ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч.11 ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 цього Закону.

Згідно ст.16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів. Ліцензії видаються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, а також у межах наданих ним повноважень - відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності порядку здійснення такої діяльності, встановленого цим Законом або іншими законами України, до нього може бути застосовано індивідуальний режим ліцензування відповідно до статті 37 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані, такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України; застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Згідно ч.2 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до ч.ч.3, 5, 11, 12 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію. Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. У разі виникнення форс-мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики може бути тимчасово зупинено. Після закінчення строку зупинення санкції дія її поновлюється без додаткового рішення центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, визначається Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим Наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52.

Згідно пп.1.2. п.1. Положення, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема у разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до п.4.2. п.4. Положення, подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію. У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати. Аналогічні вимоги закріплені й у ч.3 ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Про застосування санкцій, передбачених ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти (п.4.8. Положення).

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для видання спірного наказу про застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності санкцій, передбачених ч.1 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», є належним чином оформлене подання органів, визначених у ч.2 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» та ТОВ «Мінерал» (Російська федерація) було укладено контракт від 25 березня 2011 року №03-11э на експорт піску кварцового. Вартість контракту 121860000,00 рос.руб. Умови постачання - DAF Україна-Російська Федерація, станція переходу Зерново-Суземська. Зі сторони нерезидента контракт підписала ОСОБА_2

На виконання умов контракту від 25 березня 2011 року №03-11э ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» відвантажило на експорт нерезиденту ТОВ «Мінерал» за період 25 березня 2011 року по 30 травня 2014 року товар на загальну суму 95809730,00 рос. руб. За даний товар ТОВ «Мінерал» здійснив оплату у сумі 83304130,00 рос. руб. Станом на 30 травня 2014 року прострочена дебіторська заборгованість становила 12505600,00 рос. руб.

Крім того, 30 листопада 2012 року позивачем було укладено контракт за №21-12 з нерезидентом ТОВ «Ситалл-Снаб» (Російська Федерація) на експорт піску кварцового. Вартість контракту 49621000,00 рос. руб. Згідно специфікації №4 ціна піску кварцового становить 860,00 рос.руб. за тону. В ціну включено вартість товару, вартість навантаження, витрати за доставку на умовах DAF Україна-Російська Федерація, станція переходу Зерново-Суземська. Умови постачання - залізничним транспортом. Зі сторони нерезидента контракт підписала ОСОБА_3

На виконання умов контракту від 30 листопада 2012 року №21-12 ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» відвантажило на експорт нерезиденту ТОВ «Ситалл-Снаб» за період з 30 листопада 2012 року по 30 травня 2014 року пісок кварцовий на суму 42329769,00 рос. руб. За даний товар ТОВ «Ситалл-Снаб» здійснило оплату у сумі 29950000,00 рос. руб. Станом на 30 травня 2014 року прострочена дебіторська заборгованість становила 12379769,00 рос. руб.

29 квітня 2013 року постановою МКАС при ТПП України прийнято до провадження справу №132р/2013 за позовом ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» до ТОВ «Мінерал» (Росія) про стягнення 3943500,00 російських рублів. Перша поставка товару відбулась від 28 січня 2013 року.

27 грудня 2013 року постановою МКАС при ТПП України прийнято до провадження справу №424р/2013 за позовом ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» до ТОВ «Мінерал» (Росія) про стягнення 5979600,00 російських рублів. Перша поставка товару від 07 жовтня 2013 року.

12 березня 2014 року постановою МКАС при ТПП України прийнято до провадження справу №94р/2014 за позовом ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» до ТОВ «Мінерал» (Росія) про стягнення 2582500,00 російських рублів. Перша поставка товару від 13 грудня 2013 року.

08 травня 2013 року постановою МКАС при ТПП України прийнято до провадження справу №138р/2013 за позовом ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» до ТОВ «Ситалл-Снаб» (Росія) про стягнення 6661272,00 російських рублів. Перша поставка товару від 11 лютого 2013 року.

27 грудня 2013 року постановою МКАС при ТПП України прийнято до провадження справу №423р/2013 за позовом ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» до ТОВ «Ситалл-Снаб» (Росія) про стягнення 8550342,00 російських рублів. Перша поставка товару від 07 жовтня 2013 року.

12 березня 2014 року постановою МКАС при ТПП України прийнято до провадження справу №93р/2014 за позовом ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» до ТОВ «Ситалл-Снаб» (Росія) про стягнення 3828800,00 російських рублів. Перша поставка товару від 16 грудня 2013 року.

Факти поставки товару та перетину ним митного кордону в зазначений термін підтверджується вантажно-митними деклараціями.

Заборгованість за вищевказаними контрактами була зарахована на рахунки позивача невчасно, що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим ДФС України було внесено до Мінекономрозвитку подання від 08 вересня 2014 року №2710/5/99-99-22-04-02-16 про порушення ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», на підставі якого останнім було застосовано до позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування згідно наказу від 27 лютого 2015 року №189.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що індивідуальний режим ліцензування застосовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Мінекономрозвитку) за поданням органів доходів і зборів, при цьому, подання щодо застосування спеціальної санкції повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Надіслане до Мінекономрозвитку подання ДФС України містило наступну інформацію: назва і реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків», Чернігівська обл., 15030, Ріпкинський р-н., с. Олешня, вул. Партизанська, 31; Р/Р у Чернігівській дирекції АТ «Райфайзен банк Аваль», ПАТ «Фідобанк», м. Київ; код порушення - 00010, що свідчить про порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (згідно з листом ДПА від 16 липня 2007 року №8747/5/22-6016 в частині тлумачення кодів порушень, які використовуються ДПА при наданні пропозицій на застосування спеціальних санкцій до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності); вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності; назва і реквізити контрагентів: ООО «МИНЕРАЛ», Російська Федерація, 241047, м.Брянськ, вул. Дмитрова 46-А, кв.9; ИНН 3250518979, КПП 325001001; р/р 40702810900270006109, Філіал «Газпромбанк» в м. Брянськ; ООО «СИТАЛЛ-СНАБ», Російська Федерація, 216500, Смоленська обл., м. Ярославль, вул Орджонікідзе, 14, ИНН 6725018327, КПП 672501001; р/р -0702810359210001107, ОСБ № 8609 в м. Смоленськ; а також інші дані, такі як: код валюти - 643, що згідно з Класифікатором іноземних валют, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року №34 означає російський рубль; сума заборгованості: ООО «МИНЕРАЛ» - 12505,60 тис. грошових одиниць, ООО «СИТАЛЛ-СНАБ» - 12379,76 тис. грошових одиниць.

З вищевикладеного вбачається, що ініціатор подання у повній мірі виконав вимоги ч.3 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пункту 4.2 Порядку Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 «Про затвердження Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в частині дотримання форми та змісту свого подання, у зв'язку з чим у Мінекономрозвитку були відсутні підстави не застосовувати до позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування.

Крім того, подання ініціатора та порядок його внесення до Мінекономрозвитку України відповідає спільному наказу Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України від 09 листопада 2006 року №340/672 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій», положення якого дублюють зазначені вище норми Закону та Порядку, а тому подання ДФС України в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України.

Разом з тим, оскільки з матеріалів справи вбачається факт несвоєчасного зарахування на рахунки позивача виручки у іноземній валюті за укладеними контрактами з нерезидентами, що підтверджується банківськими виписками, за порушення такого правила визначеного у ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» до ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» може бути застосовано такий вид спеціальної санкції, як індивідуальний режим ліцензування передбачений ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», при цьому, вимоги ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в даних правовідносинах застосуванню не підлягають, оскільки Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у разі подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), встановлює лише можливість зупинення дії такої санкції центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, що і було зроблено наказом Мінекономрозвитку від 25 серпня 2015 року №1044.

При цьому, усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в діях ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків», які б призвели до повного виконання контрагентами-нерезидентами взятих на себе зобов'язань, не виявлено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії ДФС України щодо складання та надання Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання від 08 вересня 2014 року №2710/5/99-99-22-04-02-16 про порушення ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є правовірними, а наказ Мінекономрозвитку від 27 лютого 2015 року №189 в частині застосування до ТОВ «Папернянський кар'єр скляних пісків» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності таким, що не підлягає, оскільки відповідає чинному законодавству України, натомість позивачем не надано скасуванню, оскільки доказів щодо вчинення будь-яких дій, зокрема дій щодо стягнення відповідних коштів з контрагентів за рішенням суду, з метою належного виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», матеріали даної справи не містять.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Папернянський кар'єр скляних пісків" - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 14.12.15 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.

Попередній документ
54301778
Наступний документ
54301780
Інформація про рішення:
№ рішення: 54301779
№ справи: 825/3076/15-а
Дата рішення: 08.12.2015
Дата публікації: 17.12.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: