"04" грудня 2015 р.Справа № 916/4004/15
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Волкова Р.В.
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство";
до відповідача: Приватного підприємства "АКС";
про стягнення 19 289,11 грн.;
за зустрічним позовом: Приватного підприємства "АКС"
до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство";
про стягнення 405 008,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);
Встановив:
Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "АКС" про стягнення 15642,54 грн. заборгованості, з яких 14529,27 грн. - основний борг, 619,57 грн. - пеня, 68,12 грн. 3% річних, 7,95 грн. - інфляційні втрати, 417,63 грн. - штраф вказуючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 451 ДСС від 27.10.2008 р. (з урахуванням додаткових угод).
В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань оренди нерухомого майна № 451 ДСС від 27.10.2008 р укладеного між сторонами, на положення ст.ст.216,230,232ГК України, ст.625 ЦК України та інші вказані у позовній заяві обставини.
09.11.2015 р. позивач подав до суду заяву (зареєстрована за вхід № 2-6145/15) про збільшення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача 19289,11 грн. заборгованості, з яких 17452,23 грн. - основний борг, 915,38 грн. - пеня, 123,85 грн. 3% річних, 168,09 грн. - інфляційні втрати, 629,56 грн. - штраф.
Приватне підприємство "АКС" вимоги позивача не визнало, з посиланнями на незаконність на необґрунтованість позову та звернулось 15.10.2015 р. до суду з зустрічною позовною заявою (зареєстрована за вхід. №4423/15) до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", в якій просить стягнути 405 008,00 грн. вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна. В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог відповідач посилається на тривалі договірні відносини між сторонами стосовно оренди, наявність договорів з цього приводу, збільшення вартості орендованого майна та як наслідок наявність у нього права вимагати відшкодування такого збільшення.
У судовому засіданні від 04.12.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
27.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Українське Дунайське пароплавство" (Орендодавець) та Приватним підприємством "АКС" (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 451 ДСС (Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, (Майно), тенісний корт, загальною площею 1640,0кв.м, розміщене за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова,2, що знаходиться на балансі Орендодавця, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою 28894,00 грн. (п.1.1 Договору).
Розмір орендної плати є договірним і становить без ПДВ за перший місяць оренди 361,18 грн. (п.3.1 Договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 Договору). Орендна плата перераховується Орендодавцеві щомісяця не пізніше 12 числа, наступного за звітним (п.3.3 Договору). Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкту оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 3.3 Договору).
У 2011 р. відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” відбулась зміна назви Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство" на Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство", що було зазначено у додатковій угоді № 2 від 12.07.2011 р. до Договору.
Додатковими угодами (наявні в матеріалах справи) строк дії Договору неодноразово продовжувався, зокрема, додатковою угодою № 5 від 25.06.2014 р. дію договору продовжено до 07.04.2015 р. (включно).
Заперечень щодо окремих умов додаткової угоди від відповідача на адресу позивача не надходило, тому вказана додаткова угода №5 вважається укладеною .
Додатковою угодою № 3 від 26.11.2012 р. внесено зміни до п.3 „орендна плата” Договору, в якій зазначено, що орендна плата визначається на підставі „Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 в становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку орендної плати - жовтень 2012 р. - 499,60 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.8 Договору встановлено, що у разі припинення Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, Орендодавцю.
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. У оазі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. (п.10.11 Договору, доповнено додатковою угодою № 5).
З огляду на вище викладене, строк дії Договору закінчився 04.04.2015 р., проте майно Орендарем позивачу не повернуто, у зв'язку з чим і продовжується виставлення рахунків.
Відповідачем залишились несплачені рахунки на загальну суму 5237,49 грн. (за рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи).
29.09.2015 р. відповідач за первісним позовом листом направив на адресу позивача проект акту приймання-передавання нерухомого майна до Договору.
У зв'язку з непогодженням зі змістом даного акту приймання-передавання, у тому числі із його датою, Орендодавцем підготовлено протокол розбіжностей від 05.10.2015 р.
У відповідь позивачем отримано протокол розбіжностей від 05.10.2015 р. до акту приймання передачі нерухомого майна підписаний Орендарем. Таким чином датою фактичного повернення нерухомого майна є 30.09.2015 р.
У зв'язку з цим позивачем виставлено рахунок-фактура №ОУИ/335 від 08.10.2015 р. на суму 1064,60 грн. за арену майна у вересні 2015 р.
У метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача в рамках провадження по даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно із приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
При цьому Орендодавцем на виконання Договору передано в оренду майно належної якості, що підтверджується акт приймання-передачі та відсутністю в матеріалах справи претензій Орендаря з цього приводу.
В свою чергу відповідачем, як Орендарем в порушення приписів ст.ст.525,526,530,610,629,759,762 ЦК України, ст.ст.193,283,285 ГК України, та умов Договору не перераховано 5237,49 грн. орендної плати за період з травня по вересень 2015 р., не дивлячись на те, що названий обов'язок згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України та домовленості, закріпленої в п.3.3 Договору, мав бути здійснений не пізніше 12 числа, наступного за звітним.
Пунктом 2.1 Договору № 252 ГУИ встановлено, що Балансоутримувач сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою площею 1640,0 кв.м, а Орендар відшкодовує Балансоутримувачу суму земельного податку за орендовану площу.
Розмір відшкодування земельного податку визначається щомісячно згідно податкового розрахунку земельного податку. Суму відшкодування земельного податку Орендар перераховує на рахунок Балансоутримувача, вказаний в його реквізитах, щоквартально, не пізніше 15 числа місяця наступного за кварталом згідно з окремими рахунками-фактурами (п.2.2,2.3 Договору № 252 ГУИ).
Враховуючи те, що об'єкт оренди, повернуто лише 30.09.2015 р., відповідачу були виставлені рахунки-фактури на суму 11 150,14 грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає правомірно заявленою вимогу про стягнення з відповідача 17 452,23 грн. (6 302,09 грн. орендної плати за період з квітня 2015 р. по вересень 2015 р. + 11 150,14 грн. податок за користування земельною ділянкою), у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ст.230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.3.5 договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення включаючи день оплати.
У даному випадку Договором встановлено інший строк нарахування пені, а саме: пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день оплати, таким чином пеня підлягає нарахуванню до повного погашення заборгованості.
Разом з тим, в ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Додатковою угодою № 3 від 26.11.2012 р. до Договору п.3.9 викладено такого змісту: „у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею станови загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості”.
З огляду на те, що на момент подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог, прострочення з оплати оренди з квітня по червень 2015 р. на загальну суму 317,78 грн., то позивачем нараховано штраф - 629,56 грн.
З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті оренди нерухомого майна, господарський суд дійшов висновку, що відповідач має сплатити:
629,56 грн. - штрафу;
915,38 грн. - пені, з яких:
277,95 грн. за період з 13.05.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1032,71 грн. (рахунок-фактура від 07.05.2015 р.);
230,28 грн. за період з 13.06.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1055,42 грн. (рахунок-фактура від 08.06.2015 р.);
178,95 грн. за період з 13.07.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1059,65 грн. (рахунок-фактура від 08.07.2015 р.);
123,70 грн. за період з 13.08.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1049,05 грн. (рахунок-фактура від 07.08.2015 р.);
72,42 грн. за період з 13.09.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1040,66 грн. (рахунок-фактура від 08.09.2015 р.);
32,08 грн. за період з 13.10.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1064,60 грн. (рахунок-фактура від 08.10.2015 р.);
123,85 грн. - 3% річних, з яких:
15,11 грн. за період з 13.05.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1032,71 грн. (рахунок-фактура від 07.05.2015 р.);
12,75 грн. за період з 13.06.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1055,42 грн. (рахунок-фактура від 08.06.2015 р.);
10,19 грн. за період з 13.07.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1059,65 грн. (рахунок-фактура від 08.07.2015 р.);
7,42 грн. за період з 13.08.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1049,05 грн. (рахунок-фактура від 07.08.2015 р.);
4,70 грн. за період з 13.09.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1040,66 грн. (рахунок-фактура від 08.09.2015 р.);
2,19 грн. за період з 13.10.2015 р. по 06.11.2015 р. на суму 1064,60 грн. (рахунок-фактура від 08.10.2015 р.);
Позивачем також заявлено до стягнення 168,09 грн. інфляційних відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України.
Проте внаслідок припущеної позивачем математичної помилки внаслідок застосування невірних індексів інфляції задоволенню підлягають вимоги стосовно стягнення 52,74грн. інфляційних за період травень-жовтень 2015 року включно.
Відтак, вимоги позивача за первісним позовом стосовно стягнення штрафу, пені, 3% річних слід задовольнити повністю, а інфляційних - частково, оскільки позивачем при їх нарахуванні не вірно визначено ставку індекс інфляції.
Щодо зустрічних позовних вимог Приватного підприємства "АКС" про стягнення 405 008,00 грн. вартості невід'ємних поліпшень, суд встановив наступне.
В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог відповідач посилається на тривалі договірні відносини між сторонами стосовно оренди, наявність договорів з цього приводу, збільшення вартості орендованого майна та як наслідок наявність у нього права вимагати відшкодування такого збільшення.
При цьому, позивач, насамперед, посилається на договір оренди нерухомого майна від 20.11.2001 року між сторонами.
Разом з цим, п.10.5 вказаного договору від 20.11.2001 р. встановлює наступне: „У випадку припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені, Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю Орендодавця”.
Аналогічне правило закріплено і у договорі № 451 ДСС оренди нерухомого майна від 27.10.2008 у п.10.7, - „У випадку припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю орендодавця і компенсації не підлягають.”
Умови вказаних договорів в цій частині кореспондуються з вимогами ст.778 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до п.1 ст.778 Цивільного Кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Згідно з п.3 вказаної статті, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Проте п.5 вказаної статті визначає, що якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем згоди позивача на здійснення конкретних поліпшень, вартість яких потім могла бути компенсована на вищевказаних умовах. Відсутній конкретний перелік, вартість робіт, матеріалів, згода позивача.
Крім того, визначаючи вартість поліпшень, відповідач виходить із зміни ринкової вартості об'єкту оренди через певний період, а не з витрат на здійснення таких поліпшень. Слід зазначити, що вартість майна обумовлена певними економічними процесами у суспільстві і може коливатися навіть за відсутності будь-яких операцій щодо цього майна. Таким чином, суд вважає недоведеними як вартість зроблених поліпшень, так і наявність згоди позивача на їх здійснення, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення 19289,11 грн. заборгованості, з яких 17452,23 грн. - основний борг, 915,38 грн. - пеня, 123,85 грн. 3% річних, 168,09 грн. - інфляційні втрати, 629,56 грн. - штраф. підлягають задоволенню частково у розмірі 17452,23 грн. - основний борг, 915,38 грн. - пеня, 123,85 грн. 3% річних, 52,74грн. - інфляційні втрати, 629,56 грн. - штраф.
Вимоги відповідача за зустрічним позовом про стягнення 405 008,00 грн. вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна задоволенню не підлягають за недоведеністю.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 546, 549, 548, 610, 611, 625, 629, 759, 762 ЦК України, ст.ст.193, 216, 230, 232, 283, 285 ГУ України, ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України,
Вирішив:
1. Первісний позов Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" - задовольнити частково.
2. У задоволенні зустрічної позовної заяви Приватного підприємства "АКС" - відмовити.
3. Стягнути з Приватного підприємства "АКС" (68600, АДРЕСА_1, код 31631401) на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська,28, код 01125821) 17 452/сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві/ грн. 23 коп. - основний борг, 915/девятсот п'ятнадцять/ грн. 38 коп. - пеня, 123/сто двадцять три/ грн. 85 коп. - 3% річних, 629/шістсот двадцять дев'ять/ грн. 56 коп. - штраф, 52/п'ятдесят дві/ грн. 74 коп. - інфляційні втрати, 1210/одну тисячу двісті десять/грн. 72 коп. - витрат на сплату судового збору.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 04.12.2015 року.
Повний текст рішення складений 09 грудня 2015 р.
Суддя Р.В. Волков