Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"14" грудня 2015 р. Справа № 906/1716/15
Суддя господарського суду Житомирської області Тимошенко О. М. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
до Індивідуального підприємця ОСОБА_2
про стягнення 766,64 доларів США (17552,16 грн.по курсу НБУ)
Судом досліджені позовні матеріали Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та встановлено, що позивачем в порушення ч. 1 ст. 54 ГПК України позовні вимоги викладені з порушенням ст. 3 ГПК України, а саме, не державною мовою.
Відповідно до ст. 3 ГПК України мова господарського судочинства визначається ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» передбачено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Оскільки, українська мова, як офіційна державна мова є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади, суд позбавлений можливості розглянути позовну заву, складену недержавною мовою, враховуючи, що залучення до участі перекладача можливе лише після порушення провадження у справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України позовна заява повинна містити обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Таким чином, оскільки позов складено недержавною мовою, суд позбавлений можливості дослідити викладені в позові обставини в межах чинного процесуального законодавства.
Відповідно до ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 56 ГПК України , позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
До позовної заяви додано документ на підтвердження направлення відповідачу кореспонденції (фіскальний чек), однак не додано доказів, які б свідчили про відправлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача, тобто відсутній о п и с вкладення, що не дає можливості встановити що саме направлялось відповідачу.
Відповідно до ст. 63 ч.1 п.6 ГПК України не подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення зазначених недоліків.
Керуючись п. 3,6 ч.1 ст. 63 ГПК України
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 17аркушах в тому числі платіжний документ № 87 від10.12.15.
Суддя Тимошенко О. М.