Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"14" грудня 2015 р. Справа № 906/1725/15
Суддя господарського суду Житомирської області Тимошенко О. М. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом:
Приватного підприємства "Вікторія" (с.Клітчин Житомирського району Житомирської області)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Левків-Агро" (с.Левків Житомирського району Житомирської області)
2. Відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції Житомирської області (м.Житомир)
про стягнення 69060,95 грн.
Подана позовна заява №1233 від 11.12.15 не відповідає вимогам ГПК України, а тому підлягає поверненню позивачу без розгляду з наступних підстав.
Позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Як видно з поданої позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 69060,95 грн. заборгованості.
У відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору, який має сплатити позивач, становить 1218,00 грн.
Встановлено, що позивачем одночасно подано до суду п'ять позовних заяв. У даній позовній заяві позивач вказує, що доказом сплати судового збору за подання цієї позовної заяви є квитанція № 42/46 від 16.01.13р. на суму 2703,00грн., яку додано до позовної заяви №1229.
Очевидно, що доказом сплати судового збору за подання позовної заяви №1233 та №1229 позивач вважає квитанцію № 42/46 від 16.01.13р. на суму 2703,00грн.
Вказана квитанція слугувала доказом сплати судового збору за подання заяви про визнання банкрутом ТОВ "Левків-Агро", однак сплачений судовий збір за ухвалою суду №14/906/7/13-П від 18.01.13 було повернуто Приватному підприємству "Вікторія", у зв'язку з відмовою у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство.
Ухвалою від 11.12.15 суд повернув без розгляду позовну заяву №1229, у зв'язку з тим, що за квитанцією №42/46 від 16.01.13 на суму 2703,00грн. судовий збір сплачено в меншому розмірі ніж передбачено законодавством за подання позову.
На цю ж квитанцію посилається позивач як на доказ сплати судового збору в інших позовних заявах, які надійшли до суду одночасно з цією.
Закон не забороняє оформити одним документом оплату судового збору за розгляд декількох позовних заяв чи повторно скористатися квитанцією про сплату судового збору при подачі іншого позову, якщо судовий збір не було повернуто позивачу з державного бюджету, однак розмір сплаченого судового збору має відповідати заявленим позовним вимогам з розрахунку передбаченого Законом України "Про судовий збір" на момент подачі позову.
Пунктом 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13 " Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги). А в пункті 2.10 цієї постанови зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, квитанцію №42/46 від 16.01.13 про сплату судового збору в розмірі 2703,00грн. не можна вважати належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви №1233 від 11.12.15.
Відповідно до ч.2 пп.2.22 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі... заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, зокрема, п.4 ч.1 ст.63.
Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Позивачем не подано завіреного поштою обов'язкового опису вкладення у кореспонденцію, яка направлена відповідачам. Подано лише фіскальний чек від 11.12.15р.
Тобто, позивачем не подано доказів виконання вимог ч.1 ст.56 ГПК України.
Позивачем в поданій позовній заяві також не вказано які вимоги заявляє позивач до відділу ДВС Житомирського РУЮ.
Крім того, у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога щодо стягнення боргу в розмірі 23721,11грн.
Вказані порушення є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись пунктами 3,4,6 ст. 63 ГПК України
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 8аркушах.
Суддя Тимошенко О. М.