печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13907/14-к
30 травня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого в ОВС ГПУ ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого в ОВС ГПУ ОСОБА_4 , погодженого старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна,-
29.05.2014 слідчий в ОВС ГПУ ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , в якому слідчий просив накласти у кримінальному провадженні № 42014000000000359 арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружини ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме на видаткову частину належних їй рахунків у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465): № № 26387000114179, 26387000114760, НОМЕР_1 .
У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
ОСОБА_6 про призначене судове засідання з розгляду клопотання не повідомлявся.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши подане клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено під час судового засідання, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України 07.05.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо зловживання своїм службовим становищем колишнім головою Національного банку України ОСОБА_7 при створенні телеканалу "Банківське телебачення", в результаті діяльності якого протягом 2011-2012 років привласнені кошти державного бюджету України у розмірі 117,97 млн. грн., тобто за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
19.05.2014 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном - державними коштами в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем при створенні у 2011 році ТОВ «Банківське телебачення», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується встановленими під час досудового розслідування фактичними обставинами справи та зібраними доказами, детальний виклад яких зазначається у клопотанні слідчого.
Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_7 переховується за межами України, місце знаходження його не встановлено. У зв'язку із чим 22.05.2014 його оголошено у розшук.
За даними, наданими досудовому слідству Державною службою фінансового моніторингу України, ОСОБА_7 належать рахунки, відкриті у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), а саме: № 0001029663.
Крім того, йому ж належать рахунки, відкриті у ПАТ «Укрбізнесбанк» (МФО 334969): № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 ; у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465): № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 .
Під час проведення досудового розслідування до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України 20.05.2014 надійшла інформація від Державної служби фінансового моніторингу України, що у дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер не присвоєно), у банківських установах України також відкриті банківські рахунки, зокрема у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465): № № НОМЕР_11 , НОМЕР_12 та НОМЕР_1 .
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» близькими особами є - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. При цьому, членами сім'ї є - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Враховуючи вказані положення Закону, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є членами сім'ї.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними та мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що не накладення арешту на майно підозрюваного, у тому числі на спільну сумісну власність ОСОБА_7 разом із його дружиною ОСОБА_6 , може призвести до його зникнення, шляхом реалізації цього майна подружжям, чи уповноваженими ними особами.
У слідства є підстави вважати, що грошові кошти, акумульовані на банківських рахунках ОСОБА_6 , добуті її чоловіком ОСОБА_7 злочинним шляхом, та накопичувались ним на вказаних рахунках з метою приховування одержаного ним неправомірного прибутку та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість поданого слідчим клопотання про накладення арешту на майно - банківські рахунки, що відкриті на ім'я ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання слідчого в ОВС ГПУ ОСОБА_4 , погодженого старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на видаткову частину відкритих на ім'я ОСОБА_6 рахунків у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465): № № НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1