печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30079/14-к
22 жовтня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення -
20.10.2014 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги заявник вказує на те, що 20.08.2014 року ним на адресу Генеральної прокуратури України направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Вказує на те, що листом від 22.09.2014 року за № 06/1-р Генеральна прокуратура України перенаправила заяву ОСОБА_3 щодо неправомірних, на його думку, дій окремих суддів та з інших питань на адресу заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 , для розгляду та прийняття відповідного рішення згідно вимог чинного законодавства. Просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ГПУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР по його заяві від 20.08.2014 року та визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ГПУ щодо направлення заяви про вчинення кримінального правопорушення до прокуратури Дніпропетровської області; зобов'язати посадових осіб ГПУ повернути заяву до Головного слідчого управління ГПУ; зобов'язати посадових осіб ГПУ внести відомості до ЄРДР за його заявою від 20.08.2014 року, вказати номер, за яким зареєстровано кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування.
У судовому засіданні, призначеному на 22.10.2014 року, ОСОБА_3 участі не приймав, оскільки просив здійснити розгляд справи за його відсутності.
Представник Генеральної прокуратури України у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надійшли заперечення на скаргу, в яких просив у задоволенні скарги відмовити з викладених у запереченнях підстав.
Слідчий суддя, враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, визнав за можливе розглянути скаргу за відсутності представника Генеральної прокуратури України.
Вивчивши скаргу та дослідивши приєднані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 20.08.2014 ОСОБА_3 направив на адресу Генеральної прокуратури України повідомлення про вчинення кримінального правопорушення суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України.
Як встановлено у судовому засіданні, скарга ОСОБА_3 , відповідно до п. 2.2 Інструкції, була прийнята працівниками секретаріату Генеральної прокуратури України та зареєстрована відповідно до вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури, чим виконано функції, передбачені ч. 4 ст. 214 КПК України.
Листом від 22.09.2014 за № 06/1-р за підписом виконувача обов'язків начальника другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного слідчого управління ОСОБА_7 , Генеральна прокуратура України направила звернення ОСОБА_3 щодо неправомірних, на його думку, дій окремих суддів та з інших питань на адресу заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 , для розгляду та прийняття відповідного рішення згідно вимог чинного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Проте ч. 4 ст. 214 КПК України розмежовано такі дії як внесення відомостей до ЄРДР та реєстрація відповідної заяви. Згідно із положеннями ч. 2 ст. 214 та п. 22 Перехідних положень КПК України право встановлення порядку ведення ЄРДР віднесено до компетенції Генеральної прокуратури України.
Відповідно до Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2013, передбачено, що облік кримінальних правопорушень проводиться за територіальним принципом його вчинення.
Статтею 218 КПК України визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, реєстрація кримінальних правопорушень шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а також реєстрація осіб, які їх учинили, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, не суперечить положенням ст.ст. 214, 218 КПК України.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції заява прийнята працівниками секретаріату Генеральної прокуратури України та зареєстрована відповідно до вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури, чим виконано функції, передбачені ч. 4 ст. 214 КПК України.
Згідно з п. 3.6 наказу Генерального прокурора України №125 від 03 грудня 2012 року “Про затвердження Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення”, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли до прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для здійснення досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Таким чином, Генеральна прокуратура України, направляючи заяву ОСОБА_3 до прокуратури Дніпропетровської області діяла в межах, наданих їй повноважень, відповідно до чинного законодавства, а тому скарга на бездіяльність Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей за заявою ОСОБА_3 від 20.08.2014 до ЄРДР визнається безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1