печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18802/14-к
29 липня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення,-
10.07.2014 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність посадових осіб прокуратури міста Києва щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення по заявам про злочини № 249 та № 280 судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Через канцелярію суду 22.07.2014 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про уточнення вимог скарги, в якому ОСОБА_3 , керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, просив визнати протиправною і протизаконною бездіяльність відповідальних осіб прокуратури м. Києва по невиконанню двох попередніх ухвал слідчих суддів з цих же самих питань щодо невнесення відомостей до ЄРДР і відсутністю початку досудового розслідування з 31.03.2014 і до цього часу.
Скарга мотивована тим, що відомості, які не внесені прокуратурою м. Києва до ЄРДР, вже розглядалися Печерським районним судом м. Києва 31.03.2014 року та 12.05.2014 року. Разом з тим, листом прокуратури м. Києва від 26.06.2014 року за № 17/12-1572813 ОСОБА_3 роз'яснено, що він повторно має звернутися до суду з тих самих питань щодо невнесення відомостей до ЄРДР про заявлені ним злочини № 249 та № 280. Листом прокуратури м. Києва від 27.06.2014 року за № 06/1-15914-13 на адресу особи, яка подала скаргу надійшла відповідь про те, що всі судові рішення прокуратурою м. Києва виконані та відомості внесені до ЄРДР. Проте, доказів виконання судових рішень прокуратура м. Києва не представила.
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу з урахуванням уточнень та просив її задовольнити.
Представник прокуратури м. Києва у призначене судове засідання з розгляду скарги не з'явився, що відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги без його участі.
Вивчивши скаргу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, приходжу до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено під час судового розгляду, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 31.03.2014 р. було зобов'язано службових осіб прокуратури м. Києва розглянути заяву ОСОБА_3 № 249 від 11.03.2014 року про вчинення кримінального правопорушення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у порядку та у строк, передбачені ст. 214 КПК України, про що повідомити заявника; в іншій частині скарги відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 12.05.2014 р. було зобов'язано службових осіб прокуратури м. Києва розглянути заяву ОСОБА_3 № 280 від 22.04.2014 року в порядку та строки, визначені ст. 214 КПК України; у задоволенні вимог скарги про зобов'язання відповідальних осіб Генеральної прокуратури України внести відомості до ЄРДР по заяві ОСОБА_3 № 280 від 22.04.2014 відмовлено.
Листом прокуратури м. Києва від 26.06.2014 року за № 17/1/2-15728/3 ОСОБА_3 було повідомлено про розгляд його звернень щодо можливих неправомірних дій суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а також з інших питань та зазначено, що за результатами розгляду даного звернення прокуратурою м. Києва не встановлено будь-яких фактичних даних, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, що охоплюють поняття злочину, визначеного ст. 11 КК України. Зважаючи на викладене, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається.
Таким чином, оскільки заяви ОСОБА_3 , в тому числі щодо можливих неправомірних дій судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , були розглянуті в порядку Закону України “Про звернення громадян”, у слідчого судді відсутні підстави для висновку про бездіяльність органу досудового розслідування.
При цьому, ОСОБА_3 ототожнюються «зобов'язати внести до ЄРДР» та «зобов'язати розглянути заяву», оскільки саме в останньому випадку можна вести мову про бездіяльність органу досудового розслідування, який після отримання заяви про злочин не здійснив її розгляд та не прийняв відповідне процесуальне рішення.
Наведеними ухвалами слідчих суддів було саме зобов'язано службових осіб прокуратури м. Києва розглянути заяви ОСОБА_3 № 249 від 11.03.2014 року та № 280 від 22.04.2014 року, тобто виконання даних судових рішень з боку органу досудового розслідування мало усунути допущені ним порушення щодо не розгляду заяв громадянина ОСОБА_3 , тобто усунути допущену бездіяльність.
Як було встановлено та зазначено вище, прокуратурою м. Києва була усунута допущена бездіяльність та здійснено розгляд заяв ОСОБА_3 , тобто виконано судові рішення.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленні потерпілим, чи виявлених з іншого джерела як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділений слідчий, прокурор.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Зі змісту мотивувальної частини скарги ОСОБА_3 вбачається, що останній просив внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінального правопорушення, в результаті його незгоди з діями чи бездіяльністю судді при здійсненні нею судочинства, прийнятими судовими рішеннями.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року “Про незалежність судової влади” судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному та касаційному порядку визначеному процесуальним законом.
Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність в діях суддів ознак злочину.
Окрім того, рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних із підготовкою та судовим розглядом справ, можуть оскаржуватись у чинному на даний час апеляційному та касаційному порядку, це є забезпеченням конституційного принципу незалежності суддів і заборони втручання у вирішення справи належним судом. Рішення суду, дії чи бездіяльність оскаржується лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України та законодавством про судочинство.
Таким чином, оскільки заяви ОСОБА_3 № 249 від 11.03.2014 року та № 280 від 22.04.2014 року про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , були розглянуті в порядку Закону України «Про звернення громадян», слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявами ОСОБА_3 № 249 від 11.03.2014 року та № 280 від 22.04.2014 року, а відтак відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306-307, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури м. Києва щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1