Справа № 127/22101/15-ц
Провадження 2/127/6727/15
04 грудня 2015 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Коберник О.Л.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про повернення безпідставно отриманих коштів, -
позов мотивований тим, що відповідач ОСОБА_3, яка є приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, 29.04.2013 року надала позивачу - фізичній особі-підприємцю, нотаріальні послуги, пов'язані з посвідченням договору іпотеки, проте угоди щодо оплати цих послуг вони не укладали.
Разом з тим, позивачем сплачено за вчинення нотаріальної дії 2700 грн. згідно платіжних доручень: №61 від 31.05.2013 року - 1500 грн.; №65 від 06.06.2013 року - 300 грн.; №68 від 12.06.2013 року - 300 грн.; №75 від 18.07.2013 року - 600 грн.
Позивач вважає, що кошти є набутими без достатньої правової підстави, тому підлягають стягненню з відповідача згідно ст. 1212 ЦК України. При цьому позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 42 ЗУ «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою; нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 отримала кошти після вчинення нотаріальної дії, що суперечить ч. 1 ст. 42 Закону України «Про нотаріат», просив стягнути 2700 грн. як безпідставно набутих.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що нотаріус ОСОБА_3 вчинила дії щодо посвідчення договору про передачу його майна в іпотеку банку, однак вона не говорила про оплату, а вже в кінці дня помічник нотаріуса видала йому рахунок за нотаріальні послуги на суму 2700 грн., яку він згодом сплатив. Про плату 6 626,51 грн. вони не домовлялись і нотаріус рахунок № 39-н йому не передавала. Вважає, що нотаріус порушила ст. 42 Закону «Про нотаріат», оскільки не мала права вчиняти дії до їх оплати, тому просив стягнути безпідставно сплачені ним кошти на його користь. Також додав, що цей позов має принциповий характер, оскільки ОСОБА_3 звернулась до нього з позовом про стягнення решти суми, про яку вони не домовлялись, а також пені і штрафних санкцій. До цього в них були дружні стосунки, він не раз звертався до ОСОБА_3 за посвідченням складних договорів, оскільки нотаріус має досвід роботи і на той час лише одна могла працювати з реєстрами.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позов підтримав. Пояснив, що оскільки сторони не визначили істотну умову договору про вчинення нотаріальних дій - його ціну, сплата позивачем коштів в сумі 2700 грн., була безпідставною і такою, що суперечить ст. 42 ЗУ «Про нотаріат». Про це також зазначено у відповіді ГТУЮ у Вінницькій області. Тому застосуванню підлягає ст. 1212 ЦК України, оскільки на момент сплати коштів позивачем була відсутня правова підстава для їх отримання.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_1 звернувся до неї з проханням оформити передачу його майна в іпотеку банку, попередньо звільнивши квартиру з-під іпотеки іншого банку, оскільки знав, що на той час лише вона мала доступ до необхідних реєстрів для вчинення відповідних нотаріальних дій одночасно. Вони домовились із позивачем про дату вчинення нотаріальної дії - 29.04.2013 року і про оплату її послуг - приблизно 6000 грн., тому ОСОБА_1 передав всі необхідні документи. Після проведеної роботи протягом дня йому був переданий рахунок на суму 6 626,51 грн., однак позивач сплатив державне мито і просив про розстрочку. Протягом періоду з 31.05.2013 р. по 18.07.2013 року сплатив лише 2700 грн., тому в 2015 році вона направила йому вимогу і звернулась до суду з позовом. Дана сума складається з вартості нотаріальних дій і додаткових послуг, відповідно до Тарифів, затверджених Методичною радою асоціації нотаріусів Вінниччини. Вона погодилась вчинити нотаріальні дії до їх оплати, оскільки вони з ОСОБА_1 перебували в дружніх довірливих стосунках.
Представник відповідача - ОСОБА_4 позов не визнав, оскільки прямо не заборонено вчиняти нотаріальні дії до їх оплати, тому підстав для повернення суми 2700 грн. немає.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 29.04.2013 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 посвідчено договір іпотеки між ПАТ АБ «Укргазбанк» (іпогтекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем), предметом якого є офіс-магазин промислової групи товарів, що в м. Вінниці, вул. Верхарна, 70, приміщення 112.
Одночасно 29.04.2013 року при вчиненні нотаріальної дії нотаріусом ОСОБА_3 було надано такі послуги: реєстрація права власності на офісне приміщення, належне ОСОБА_1, перенесення записів із старих реєстрів обтяження забороною АППБ «Аваль» на офісне приміщення, які діяли до 01.01.2013 року і їх припинення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який почав діяти з 01.01.2013 року; перенесення записів із старих реєстрів обтяження іпотекою АППБ «Аваль» на офісне приміщення, які діяли до 01.01.2013 року і їх припинення в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який почав діяти з 01.01.2013 року; заява дружини ОСОБА_1 на згоду передачі в іпотеку спільного майна; посвідчення договору іпотеки між ОСОБА_1 та «Укргазбанком»; засвідчення копій документів для реєстраційної справи, які передаються нотаріусом у міську реєстраційну службу;внесення записів про обтяження іпотекою на офісне приміщення, згідно нового договору іпотеки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який почав діяти з 01.01.2013 року; внесення записів про обтяження забороною на офісне приміщення, згідно нового договору іпотеки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який почав діяти з 01.01.2013 року.
Згідно наданого відповідачем розрахунку вартість нотаріальних послуг становить 6 626,51 грн., крім того, сплаті підлягає 66,26 грн. як 1% за зняття готівки в касі банку, а всього 6 692,78 грн. (а.с. 22). Ця сума також визначена на підставі Тарифів на вчинення нотаріальних дій, затверджених Методичною радою асоціації нотаріусів Вінниччини.
З даної суми позивачем сплачено лише 2700 грн. (згідно платіжних доручень: №61 від 31.05.2013 року - 1500 грн.; №65 від 06.06.2013 року - 300 грн.; №68 від 12.06.2013 року - 300 грн.; №75 від 18.07.2013 року - 600 грн., а.с. 6-9).
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача цієї суми ОСОБА_1 зазначив, що дана сума набута нотаріусом без достатньої правової підстави, тому відповідно до ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню на його користь.
Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов, а саме: має місце набуття або збереження майна; вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
Оскільки на виконання укладеного усного договору про вчинення нотаріальних дій позивач ОСОБА_1 перерахував на рахунок нотаріуса ОСОБА_3 2700 грн., а в судовому засіданні він визнав, що ця сума є платою за вчинення нотаріальних дій відповідно до ст. 31 Закону України «Про нотаріат», суд вважає, що між сторонами у справі не виникли правовідносини, які регулюються ст. 1212 ЦК України.
Крім того, суд вважає, що права позивача не були порушені, оскільки внаслідок добросовісного виконання нотаріусом свого обов'язку ОСОБА_1 отримав бажаний результат і протягом часу з 29.04.2013 року не пред'являв вимог щодо безпідставно отриманих коштів. Також суд приймає до уваги, що в судовому засіданні він висловився про те, що даний позов є принциповим, оскільки в провадженні Вінницького міського суду також перебуває позов ОСОБА_3 про стягнення з нього коштів за надані послуги.
При ухваленні рішення суд також керується статтею 3 ЦК України, в якій визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
На підставі ст.88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 42 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 3, 11, 13, 14, 16, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-212 ЦПК України, суд, -
в задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.
Суддя: