73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"16" червня 2006 р. Справа № 3/129-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Янковської І.Є. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м. Херсон
до Відкритого акціонерного товариства "Теплоелектроцентраль", м. Херсон
про стягнення 47205 грн. 32 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: заст. нач. ю/в Чернишова В.Г.
від відповідача: нач. ю/в Подрез О.О., в засіданнях 18.05.2006 р. та 08.06.2006 р. - ю/к Смолієнко М.Г.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 41859 грн. 47 коп. інфляційних збитків та 5345 грн. 85 коп. річних, посилаючись на неповне виконання відповідачем зобов'язань за мировою угодою № 219 від 22.10.2005 р. про погашення заборгованості за отриманні послуги по транспортуванню природного газу за період з 01.12.2005 до 01.03.2006 р.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що сторони є учасниками господарських відносин і тому відповідно до глави 24 ГК України нараховані позивачем суми є господарськими санкціями, які стягненню не підлягають у зв'язку з порушенням справи про визнання його банкрутом та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Розгляд справи розпочатий 18.05.2006 р. з перервами до 08.06.2006 р. згідно з ст. 77 ГПК України за клопотанням відповідача та до 16.06.2006 р. для виготовлення повного тексту рішення у зв'язку з відмовою відповідача від оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Заслухавши пояснення і доводи сторін та розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами 22.10.2005 р. укладена мирова угода № 219, за якою відповідач визнає заборгованість перед позивачем за отримані послуги по транспортуванню, постачанню природного газу станом на 21 жовтня 2005 р. в розмірі 2335423 грн. 30 коп., яка склалася в період з 01.02.2005 р. до 30.09.2005 р. внаслідок невиконання умов щодо оплати послуг відповідно до договору № 1-300 ТТ/161 від 01.10.2004 р.
Згідно з графіком погашення заборгованості, передбаченим п. 4 мирової угоди, відповідач мав сплатити по 01.03.2006 р. 1950000 грн., що ним виконано тільки частково. За розрахунками позивача, які повністю визнаються відповідачем і тому додаткової перевірки не потребують, станом на 01.03.2005 р. оплата здійснена тільки в сумі 784282,76 грн.
Відповідно до п. 6 мирової угоди за несвоєчасну оплату боргу ( відповідно до п. 4 цієї угоди) відповідач повинен сплатити позивачу крім суми заборгованості суму з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних за весь час прострочення, але не більш встановленої подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки та штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт неповного виконання відповідачем зобов'язань по сплаті боргу до 01.03.2006 р. є доведеним, позивачем обґрунтовано нараховано за період прострочення з 01.12.2005 р. по 01.03.2006 р. 41859, 47 грн. інфляційних збитків, 5345, 85 грн. 3% річних, які підлягають стягненню.
Посилання відповідача на невірне застосування позивачем норм цивільного законодавства замість господарського є безпідставним, оскільки відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Посилання відповідача на порушення господарським судом справи № 6/135-Б-05 про визнання його банкрутом і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для звільнення відповідача від стягнення річних і інфляційних, оскільки вони не є штрафними санкціями чи іншими фінансовими санкціями в розумінні ст. 216, 217 ГК України.
Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями є неустойка, штраф, пеня. В той же час, інфляційні та річні відповідно до ст. 625 ЦК України є додатковим нарахуванням на суму боргу через знецінення коштів внаслідок інфляційного процесу та користування коштами.
Керуючись ст. 82-85 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль",
м. Херсон, Бериславське шосе, 1, рах. 2600210426 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 352093, код 00131771, на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Херсонгаз", м. Херсон, вул. Поповича, 3, рах. 260015303 в АППБ "Аваль", МФО 352093, код 03355353, - 41859,47 грн. інфляційних збитків, 5345,85 грн. 3% річних 472,05 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.Є. Янковська
4 прим