18 листопада 2015 року м. Київ К/800/17764/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Вербицької О.В., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013
у справі № 2а-4850/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгазінвест" (далі - ТОВ "Промгазінвест")
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013, позов ТОВ "Промгазінвест" задоволено: податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 № 0033381510 про зменшення ТОВ "Промгазінвест" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 650 778,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 № 0033381510 про збільшення ТОВ "Промгазінвест" суми основного грошового зобов'язання з податку на прибуток на 20 555,00 грн. скасовані.
У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить відмовити у задоволенні скарги через її необґрунтованість.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для донарахування ТОВ "Промгазінвест" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 27.10.2011 № 3623/15-127/34491983, про порушення товариством пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК), що полягало у завищенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 650 778,00 грн. та заниженні податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 20 555,00 грн.
У судовому процесі встановлено, що такий висновок податкового органу вмотивовано тим, що позивач в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року незаконно включив до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6 декларації) від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (740 147,00 грн.), яке, в свою чергу, визначив із врахуванням від'ємного значення за результатами фінансово-господарської діяльності за 2010 рік, тоді як мав право включати лише витрати за І квартал 2011 року, визначені без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік. При цьому, ДПІ не заперечується правильність показників податкового обліку, задекларованих товариством у податкових деклараціях з податку на прибуток за податкові звітні періоди, що передували ІІ кварталу 2011 року.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" ПК України розділ ІІІ цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств" набирає чинності з 01.04.2011.
Абзац перший пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК також встановлює, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
За змістом цих норм норми ПК не застосовується до визначення доходів і витрат, що отримані і проведені до 01.04.2011. Цей Кодекс не застосовується і до розрахунку об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року. Про це свідчить зміст пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК, у першому абзаці якого йдеться тільки про правовий режим від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року. Тобто, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками І кварталу 2011 року здійснюється за нормами Закону № 334/94-ВР, який втрачає чинність з 01.04.2011 (підпункт 2 пункту 2 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" ПК), тоді як в абзаці другому пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК йдеться про розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу, наступних податкових періодів, який здійснюється за ПК.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
При цьому абзацом другим пункту 22.4 статті 22 цього ж Закону визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року здійснюється з врахування доходів і витрат цього кварталу та з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яке підлягає включенню до витрат І кварталу 2011 року без обмежень.
Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували вище наведені правові норми, зробивши висновок, що до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилося за підсумками 2010 року.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цих висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 у справі № 2а-4850/12/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Є.А. Усенко
Судді О.В. Вербицька
І.Я. Олендер