Ухвала від 19.11.2015 по справі 820/4072/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/47233/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач),

суддів:Малиніна В.В.,

Олексієнка М.М., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просив:

- поновити строк на оскарження рішення посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області;

- визнати незаконним рішення посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо відмови у прийнятті та повернення документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;

- визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо можливості проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області прийняти документи на виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності відповідно до діючого законодавства;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності;

- визнати незаконним рішення Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2013 року № 15/5-З-310 щодо відмови у задоволенні скарги на рішення посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України у десятиденний строк прийняти рішення про призначення виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності відповідно до діючого законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року, у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено, адміністративний позов залишено без розгляду.

Постановляючи зазначену ухвалу суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, встановив, що про порушення свого права ОСОБА_1 був обізнаний з 7 червня 2012 року, - з дня отримання відповіді Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності, а в суд він звернувся 21 травня 2013 року, на підставі чого дійшов висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а клопотання про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску такого строку визнані необґрунтованими та неповажними.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Міністерство внутрішніх справ України подало письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За правилами частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Перевіривши матеріали цієї справи та проаналізувавши наведені норми права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що постановляючи ухвалу про залишення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії без розгляду, суд першої інстанції не врахував того, що починаючи з квітня 2012 року позивач неодноразово звертався до посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області для вирішення у досудовому порядку питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності.

Згідно відповіді заступника начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 25 квітня 2012 року № 9/3-39 ОСОБА_1 повідомлено, що права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» від 12 травня 2007 року № 707 він не має, оскільки інвалідність йому встановлена від захворювання, що пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання обов'язків військової служби у період служби в Збройних Силах України.

4 травня 2012 року ОСОБА_1 вдруге звернувся зі скаргою до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області для вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги.

7 червня 2012 року листом заступника начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 9/3-47 позивачеві роз'яснено, що для вирішення питання виплати одноразової грошової допомоги йому потрібно звернутися до уповноваженого органу Міністерства оборони України.

12 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до військового комісаріату Московського району міста Харкова, за результатами розгляду якої отримав лист від 16 липня 2012 року № 996, в якому йому рекомендовано звернутися до Управління праці та соціального захисту населення у Московському районі міста Харкова з питанням щодо виплати одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, позивачем було оскаржено рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до Міністерства внутрішніх справ України.

Скаргу ОСОБА_1 розглянуто Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України та листом від 26 квітня 2013 року № 15/5-З-310 повідомлено про відмову у її задоволенні.

Таким чином, суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду, не звернув уваги на викладене та не врахував усіх заявлених ним позовних вимог, фактично вимоги позивача про визнання незаконним рішення Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2013 року № 15/5-З-310 щодо відмови у задоволенні скарги на рішення посадових осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та зобов'язання його у встановлений законом строк прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності, - залишені без вирішення.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 21 серпня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 27 червня 2013 року - без змін, дійшовши висновку, що вказаним судом правильно застосовано норми процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може залишити поза увагою невирішення судом першої інстанції питання щодо усіх заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , вважає, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права порушують право позивача на судовий захист.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Малинін В.В.

Олексієнко М.М.

Попередній документ
54169911
Наступний документ
54169913
Інформація про рішення:
№ рішення: 54169912
№ справи: 820/4072/13-а
Дата рішення: 19.11.2015
Дата публікації: 05.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: