23 листопада 2015 року м. Київ К/800/45772/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року
у справі № 0870/7696/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року у справі № 0870/7696/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 27.12.2010 року № 0000941720/0.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 року в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року, відповідачем складено акт від 09.12.2010 року № 1074/172/НОМЕР_1, яким встановлено порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого занижено чистий дохід за 2009 рік на суму 294 273, 33 грн., за рахунок включення до декларації витрат, які безпосередньо не пов'язані з одержанням доходу та відсутнє документальне підтвердження витрат, пов'язаних з одержанням доходу, що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 44 140, 99 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 року № 0000941720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 44 140, 99 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи спростовується висновок відповідача про заниження позивачем чистого доходу за 2009 рік за рахунок включення до декларації витрат, які безпосередньо не пов'язані з одержанням доходу та відсутність документального підтвердження витрат, пов'язаних з одержанням доходу.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що первинними документами підтверджується формування валових витрат позивача, а саме: договором купівлі-продажу автокранів, актами приймання-передачі, видатковими накладними, податковими накладними, випискою з банківського рахунку позивача.
Матеріалами справи підтверджується використання позивачем у власній господарській діяльності, отриманих за договором купівлі-продажу, автокранів.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Так, судами встановлено, що документами первинного бухгалтерського обліку підтверджується понесення витрат позивача.
Тому, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність порушень позивачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року у справі № 0870/7696/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук