01 грудня 2015 р. Справа № 2-а/485/59/15
Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Квєтка І.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Суд першої інстанції своєю постановою від 06 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_4 до виконавчого комітету Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишив без задоволення.
ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішеннями Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані недієздатними, їх опікуном призначено рідного брата ОСОБА_7
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували у шлюбі, а 17 березня 1972 року ОСОБА_7 помер.
У зв'язку з його смертю з заявами про призначення опіки над недієздатними звернулися ОСОБА_8 та ОСОБА_4
За рішенням виконкому Киселівської сільської ради від 02 вересня 2015 року №35 опікуном над недієздатними особами було призначено дружину померлого ОСОБА_8 Ухвалення саме такого рішення відповідач мотивує тим, що ОСОБА_8 проживала з підопічними однієї сім'єю більше 10 років, здійснює за ними догляд, за станом здоров'я може здійснювати опікунські обов'язки, створила необхідні умови для проживання підопічних, скарг щодо здійснення нею неналежного догляду не зафіксовано фактів залякування також.
Вказане підтверджене висновками комісії Снігурівської ЦРЛ від 05 серпня 2015 року про потребу підопічних у сторонньому догляді висновком про стан здоров'я ОСОБА_8 від 12.08.2015 року, за яким вона може виконувати обов'язки піклувальника, довідкою УПЗСН Снігурівської РДА від 05.08.2015 року про призначення ОСОБА_8 грошової допомоги по догляду за ОСОБА_6 з 01.01.2007 року, актом обстеження житлових умов ОСОБА_8 від 13 серпня 2015 року, яким підтверджено належне створення умов проживання підопічних.
Як вбачається з довідки виконкому Киселівської сільської ради від 05.10.2015 року підтверджується факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 однією родиною з ОСОБА_8
Як вбачається з характеристики Киселівської сільради за місцем проживання ОСОБА_8 характеризується позитивно, не палить, спиртні напої не зловживає, проявила витримку і зуміла, за всі роки проживання з підопічними навчи того, чого не навчили їх покійні батьки, а саме - їсти за столом із тарілки ложкою, а не руками, правил гігієни, прибирати за собою і доглядати себе, вмиватися щовечора, переодягатися тощо. Вона гарна домогосподарка, хлопці доглянуті, вона по-материнські любить їх і завжди турбується. ОСОБА_4 працює в Територіальному центрі соціального обслуговування у Снігурівському районі, за місцем роботи характеризується позитивно, будинок придатний для проживання, однак має лише дві житлові кімнати, одну з яких передбачається надати для проживання підопічним, а в другій будуть проживати ОСОБА_4 та її сімя: співмешканець, інвалід 2 групи (бронхіальна астма) та їх неповнолітній син 10-класник, літня кухня для проживання не придатна.
За протоколом засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Киселівської сільської ради від 26 серпня 2015 року вирішено падати перевагу про призначення піклувальником над недієздатними особами гр.ОСОБА_8
Відповідно до підпункту 4 пункту "б" статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.
Згідно Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за N 387/3680, органами, які мають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад (п.1.3). Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, із числа родичів чи близьких підопічному осіб (п.3.1). Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину (п.3.2).
Тобто, виконавчий комітет Киселівської сільської ради, приймаючи рішення №35 від 02 вересня 2015 року з урахуванням висновку ООП при Киселівській сільської ради, представлених документів, особистих пояснень кандидатів при призначенні опікуном над недієздатними ОСОБА_5 ОСОБА_6 не порушив наведених норм законодавства та діяв в межах наданих йому повноважень та на підставі Порядку й таке не було спростовано позивачем.
З матеріалів справи не було встановлено, а позивачем і не доведено, що поведінка та інтереси ОСОБА_8 будуть суперечити інтересам недієздатних.
Крім того, як вбачається з ст.63 ЦК України сам лише факт наявності родинних відносин з підопічним не є вирішальним у вирішенні питання про призначення опікуна.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законами України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до виконавчого комітету Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.
Постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Киселівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3