Справа: № 826/6711/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
08 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Гром Л.М., Пилипенко О.Є.
секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.
За участі представника:
від позивача: Чичков К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Проектувальник-6» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.15р. у справі №826/6711/15 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Проектувальник-6» до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними дій, скасування постанови
Позивач звернувся до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати протиправними дії та постанову відповідача по стягненню з ЖБК грошових коштів у розмірі 25 609,08 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.15р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, тоді як провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, постановою головного державного виконавця відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві від 30.01.13р. відкрито виконавче провадження ВП№3622774 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 29.12.12р. №5011-8/13577-2012 про стягнення з ЖБК «Проектувальник-6» на користь ПАТ «Київенерго» коштів у розмірі 255 590,82 грн.
Постановою державного виконавця ВП№3622774 від 10.02.13р. стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 25 559,08 грн.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Частиною першою статті 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
За правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Вказана правова позиція суду щодо спірних правовідносин відповідає позиції Верховного суду України, що викладена у постанові від 30.06.15р. у справі №825/2566/14.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Частиною 1 ст. 203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийняв до свого провадження і розглянув справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а відтак постанова у цій справі підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст.ст. 196, 203, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Проектувальник-6» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.15р. у справі №826/6711/15 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.15р. у справі №826/6711/15 скасувати, провадження у справі №826/6711/15 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Гром Л.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 09.12.15р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Гром Л.М.