Справа: № 359/7165/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Муранова-Лесів І.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
03 грудня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області, третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №13» про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про: визнання неправомірним та скасування рішення від 15.07.2015 року №3291 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням зниження пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення із заявою про призначення пенсії з 07.07.2015 року.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2015 року позов задоволено частково:
Визнано неправомірним та скасовано рішення від 15.07.2015 року №3291 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Бориспіль та Бориспільському районі Київської області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням зниження пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з наступної дати після досягнення ним пенсійного віку - з 06.08.2015 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, на підставі наданих письмових доказів та показів свідків правильно встановив обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на посаді муляра з 16.05.1979 року по 20.11.1985 року, на посаді майстра з 20.11.1985 року по 01.02.1989, на посаді прораба з 01.02.1989 року по 01.11.1999 року, що відповідає посаді «Виконавець робіт» відповідно до Національного класифікатора професій України ДК 003-2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 року №327, та Списку №2.
Вказані дані підтверджуються записами трудової книжки та показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6
Згідно з даними трудової книжки позивача та тексту оскаржуваного рішенні від 15.07.2015 року №3291, вбачається, що загальний трудовий стаж позивача становить 36 років, 7 місяців 18 днів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Борисполі та Бориспільському районі Київської області з заявою про призначення пенсії у відповідності до вимог п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII.
На момент звернення, позивачу виповнилось 54 років 11 місяців 2 дні.
Однак, в рішенні комісії по призначенню пенсій при Управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області від 15.07.2015 року №3291 зазначено, що ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсі на пільгових умовах за Списком №2, оскільки документи, що підтверджують пільговий стаж, ним не надано.
Вважаючи зазначену відмову у призначенні пенсії протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
За правилами ч. 1 ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, та досліджених судом першої інстанції пенсійних справ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що вони працювали разом з позивачем в Бориспільській ПМК-13 Тресту «БОРИСПІЛЬСІЛЬБУД» в створених на підприємствах спеціалізованих бригадах мулярів, а також комплексних будівельних бригадах, та були зайняті повний робочий день на будівництві об'єктів народного господарства та житла в м. Борисполі та Бориспільському районі.
При цьому, встановлено, що період роботи свідка ОСОБА_3 з 17.05.1971 року по 28.10.1993 року на посаді прораба (виконроба) та свідка ОСОБА_4 з 01.05.1979 року по 21.08.1992 року на посадах муляра, виконроба в Бориспільській ПМК -13 Тресту «Бориспільсільбуд», а також кооперативі «Будівельник-13», який був перетворений у ВАТ «ПМК-13», врахований Управлінням пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області до спеціального стажу за Списком №2 при призначенні їм пенсії за віком на пільгових умовах.
Доказів протилежного відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював:
- на посаді муляра з 16.05.1979 року по 20.11.1985 року, з урахуванням часу перебування на військовій службі відповідно до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- на посаді майстра з 20.11.1985 року по 01.02.1989 року;
- на посаді прораба (виконроба) з 01.02.1989 року по 01.11.1999 року.
Що визнається відповідачем в письмових запереченнях від 26.08.2015 року.
Отже, до введення в дію змін до пенсійного законодавства щодо атестації робочих місць, тобто до 21.08.1992 року, стаж позивача на вказаних посадах становить повних 13 років 3 місяці, який має бути врахований до пільгового стажу позивача згідно із записами в його трудовій книжці.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зниження пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з наступної дати після досягнення ним пенсійного віку - з 06.08.2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість, відповідачем не надано доказів, правомірності своїх дій.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно часткового задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 року частково задоволено клопотання апелянта та відстрочено сплату судового збору до моменту постановляння рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. підлягає стягненню з Управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області, третя особа , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №13» про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2015 року - залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області (код ЄДРПОУ 37838060, адреса: вул. Головатого, 4, м. Бориспіль, 08302) судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2015 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.