ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 грудня 2015 року № 826/22099/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва
третя особа: про Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, третя особа: Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в частині невнесення подання до Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва про повернення помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 16175,87 грн.;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва сформувати та подати до Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 16175,87 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням від 04 серпня 2015 року № 74380.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з огляду на обставини, викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.
05 серпня 2015 року між ТОВ «Рєнт-Сервіс» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири (зареєстрований за № 873), згідно пункту 1 якого, Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти у власність квартиру АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 05 серпня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про право власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1.
Позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна, що становить 16175,87 грн., відповідно до квитанції № 74380 від 04 серпня 2015 року.
Оскільки позивач вперше придбав житло, 10 серпня 2015 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із зверненням, в якому просив повернути помилково сплачені грошові кошти.
Листом від 31 серпня 2015 року № 14099/02 Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва повідомило позивача, що задоволення його вимог щодо повернення посилкового збору можливе лише у випадку надання органу Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом, до компетенції якого це відноситься. Враховуючи, що на даний час такого органу не існує, особою, що придбаває житло вперше, громадянин може бути визнаний в судовому порядку.
Крім того, листом від 08 вересня 2015 року № 06-08/3946-11591 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повідомило позивача про необхідність надання оригіналу подання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, оформленого відповідно до вимог Порядку № 787 щодо повернення коштів.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення подання до Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва про повернення помилково зарахованого до бюджет збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 16175,87 грн., позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
В силу п. 2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі.
Пунктом 15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку №1740, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Матеріали справи свідчать, що позивач вживав всіх можливих від нього заходів для отримання інформації про те, що він придбав нерухоме майно вперше, а саме звертався до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та Державної казначейської служби України.
Разом з тим, отримати інформацію, яка б підтверджувала факт придбання нерухомого майна вперше, позивачу отримати не вдалось.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, відповідачем суду не надано.
З огляду на наведені положення законодавства, а також встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва у невнесенні подання щодо повернення помилкового сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є безпідставною.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому обов'язок доказування придбання нерухомого майна вперше покладається на позивача.
Зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені у визначеному законом порядку саме в ході розгляду даної адміністративної справи, прийняття судом рішення про зобов'язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання - є єдиним за свою суттю способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.
Виходячи із встановлених обставин по справі та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому позивач має право на повернення помилково сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Пунктом 5 Порядку № 787 регламентовано процедуру повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
При цьому, суд враховує, що Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва позивачу було відмовлено у вчиненні дій щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити решту вимог позивача в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва сформувати та подати до Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 16175,87 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням від 04 серпня 2015 року № 74380.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріали справи свідчать, що в ході розгляду справи позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., відтак суд присуджує з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в частині невнесення подання до Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва про повернення помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 16175,87 грн.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва сформувати та подати до Управління Державного казначейства в Голосіївському районі міста Києва подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 16175,87 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 87 коп.), сплаченого згідно з платіжним дорученням від 04 серпня 2015 року № 74380.
4. Судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.І. Нагорянський