ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 грудня 2015 року № 826/5357/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні, державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча Анни Станіславівни, державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Вітцівської Марії Сергіївни, державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Наталії Юріївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - позивач, ПАТ «ВТБ Банк») до Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - відповідач 1), державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча Анни Станіславівни (далі - відповідач 2), державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Вітцівської Марії Сергіївни (далі - відповідач 3), державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Наталії Юріївни (далі - відповідач 4), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач 5), в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача 2 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення іпотеки нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18112938 від 18.12.2014, яким припинено іпотеку нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
зобов'язати відповідача 1 поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18112938 від 18.12.2014;
визнати протиправними дії відповідача 2 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18037818 від 16.12.2014, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м, номер за Єдиним державним реєстром заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 7318583, адреса: АДРЕСА_1;
зобов'язати відповідача 1 поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18037818 від 16.12.2014;
визнати протиправними дії відповідача 3 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження (арешт нерухомого майна) нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18046872 від 16.12.2014, яким припинено обтяження (арешт нерухомого майна) нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1;
зобов'язати відповідача 1 поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження (арешт нерухомого майна) нерухомого майна загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18046872 від 16.12.2014;
визнати протиправними дії відповідача 4 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18925857 від 28.01.2015, яким припинено право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1;
зобов'язати відповідача 5 скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме записи про право власності за ОСОБА_4 на нерухоме майно загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1;
зобов'язати відповідача 5 поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_5 на нерухоме майно загальною площею 145,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18925857 від 28.01.2015.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідачі 2, 3, 4, представники відповідачів 1 та 5 та представник третьої особи - ОСОБА_4 заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову.
Також представник відповідача 1 та відповідачі 2, 3 звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без їх участі.
З урахуванням неприбуття всіх сторін у справі, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2008 між позивачем та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 623/0081-0000003, за умовами якого позивач (ПАТ «ВТБ Банк») надав, а позичальник (ОСОБА_5) прийняв грошові кошти у розмірі 997000 доларів США зі строком повернення до 03.08.2035 та сплатою відсотків у розмірі 12,69% річних.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 03.06.2008 між позивачем та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., зареєстрований в реєстрі за № 2334, відповідно до умов якого іпотекодавець (ОСОБА_5) передає іпотекодержателю (ПАТ «ВТБ Банк») в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - квартиру, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
03.06.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., у зв'язку з посвідченням іпотечного договору, накладено заборону відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5
При цьому, звертаючись до суду позивач посилається на те, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 умов договору, Шевченківським районним судом міста Києва ухвалено рішення про стягнення з останнього на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 15066484,80 грн., судового збору у розмірі 1700 грн. та 120 грн. збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, на виконання якого 19.09.2013 судом видано виконавчий лист № 2-3315/11.
07.05.2014 у ході виконання зазначеного виконавчого листа, державним виконавцем ВПВР ДВС України в рамках виконавчого провадження № 43227377 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржникові ОСОБА_5, у межах суми звернення стягнення: 15068304,80 грн., а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.
Разом з тим, позивач вказує на те, що 18.02.2015 в процесі здійснення виконавчих дій у вказаному провадженні з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером від 18.02.2015 № 87094617 йому стало відомо про припинення іпотеки, обтяжень та припинення права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач вважає, що такі реєстраційні дії відбулися на підставі оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих відповідачами 2 та 3 всупереч накладеній забороні відчуження та накладеному арешту вказаного нерухомого майна, а саме на підставі наступних рішень: рішення відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2014 за індексним номером 18112938, яким припинено іпотеку зазначеного нерухомого майна на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 367/2255/14-ц; рішення відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.12.2014 за індексним номером 18037818, яким припинено обтяження - заборону на відчуження наведеного нерухомого майна на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 367/2255/14-ц; рішення відповідача 3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.12.2014 за індексним номером 18046872, яким припинено обтяження - арешт зазначеного нерухомого майна, накладений постановою ВПВР ДВС України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.05.2014 ВП № 43227377, на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 367/2255/14-ц.
Позивач стверджує, що такі незаконні дії державних реєстраторів вчинені на підставі підробленої ухвали Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 367/2255/14-ц, відповідно до якої суд, начебто, прийняв рішення про звільнення з-під арешту, шляхом зняття арешту та заборони відчуження, квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5 та передана в іпотеку ПАТ «ВТБ Банк» на підставі іпотечного договору від 03.06.2008 та шляхом скасування постанови ВПВР ДВС України про арешт всього майна ОСОБА_5 від 07.05.2014 ВП № 43227377, на підтвердження чого позивач надав відповідний лист Апеляційного суду Київської області.
Також позивач вважає, що внаслідок зняття оскаржуваними рішеннями вказаних обтяжень, 28.01.2015 відповідач 4 безпідставно прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 18925857, яким припинив право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Водночас, відповідачі 2 та 3, так само як і відповідач 4 посилаються на те, що надані їм документи для проведення відповідних реєстраційних дій по формі і змісту відповідали чинному законодавству, у зв'язку з чим вважають оскаржувані дії та винесені спірні рішення правомірними та такими, що не підлягають визнанню протиправними, а рішення - скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону встановлено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.
При цьому, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Така правова позиція викладена у п. 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 № 2, від 15.05.2014 № 6, від 22.05.2015 № 6).
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.
Згідно з п. 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Таким чином, з наведених норм слідує, що під час здійснення реєстраційних дій, в тому числі щодо реєстрації виникнення, переходу та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор не має права перевіряти достовірність поданих відомостей та вимагати інші документи, ніж ті, що передбачені чинним законодавством, в тому числі щодо додатково підтвердження припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Так, з оскаржуваних рішень відповідачів 2 та 3 вбачається, що підставою для їх прийняття та, відповідно, припинення іпотеки та обтяження нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 стало рішення Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 367/2255/14-ц про звільнення з-під арешту, шляхом зняття арешту та заборони відчуження, вказаної квартири та скасування постанови ВПВР ДВС України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.05.2014 ВП № 43227377.
Водночас, з матеріалів справи видно, що Апеляційний суд Київської області листом від 02.06.2015 № 12330/03-03/15 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2015 у даній справі про забезпечення доказів щодо надання належним чином засвідченої копії рішення Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 367/2255/14-ц повідомив наступне.
Вимоги вказаної ухвали виконати неможливо, оскільки у 2014 році до Апеляційного суду Київської області не надходила, не реєструвалась та не розглядалась цивільна справа № 367/2255/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ВПВР ДВС України, третя особа - ПАТ «ВТБ Банк», про зняття арешту та заборони відчуження нерухомого майна. Також повідомлено, що за № 367/2255/14-ц Апеляційним судом Київської області 21.07.2014 розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.05.2014 по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ВДВС Макарівського РУЮ, третя особа - ОСОБА_8, про зняття арешту та заборони відчуження нерухомого майна. 27.02.2015 Апеляційним судом Київської області, у зв'язку з надходженням запитів щодо підтвердження ухвалення рішення у справі № 367/2255/14-ц проведено службову перевірку, висновок якої направлено 03.03.2015 прокурору Київської області в порядку ст. 214 КПК України. На даний час, по факту підробки судового рішення від 21.07.2014 по цивільній справі № 367/2255/14-ц СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12015100060002636 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана ухвала Апеляційного суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 367/2255/14-ц не несе жодних правових наслідків та, відповідно, не може бути підставою для припинення іпотеки та/або обтяження нерухомого майна ОСОБА_5
З огляду на викладене, враховуючи, що спірні рішення відповідачів 2 та 3 винесені на підставі зазначеної ухвали Апеляційного суду Київської області, яка останнім не приймалась, суд вважає рішення відповідача 3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.12.2014 за індексним номером 18046872, яким припинено обтяження - арешт квартири, накладений постановою ВПВР ДВС України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.05.2014 ВП № 43227377, а також рішення від 16.12.2014 за індексним номером 18037818, яким припинено обтяження - заборону на відчуження наведеного нерухомого майна та рішення відповідача 2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 18.12.2014 за індексним номером 18112938, яким припинено іпотеку зазначеної квартири протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При цьому, суд погоджується з твердженням позивача про те, що припинення іпотеки та заборони відчуження спірного майна стало підставою для виникнення у іпотекодавця права вільно розпоряджатися таким майном, в тому числі право реалізувати майно третім особам, що призвело до порушення майнових прав ПАТ «ВТБ Банк», як іпотекодержателя такого нерухомого майна.
При цьому, як з'ясувалось в процесі розгляду даної справи, право власності ОСОБА_5 на зазначену квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення відповідача 4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2015 за індексним номером 18925857 припинено у зв'язку з укладенням останнім договору купівлі-продажу квартири від 28.01.2015 № б/н, реєстровий № 49, згідно умов якого ОСОБА_5 продав ОСОБА_4 вказану квартиру.
Зважаючи на наведене, а також приймаючи до уваги те, що станом на дату підписання такого договору діяв іпотечний договір, предметом якого була вказана квартира та, відповідно, діяла заборона на відчуження зазначеного майна та наявна не скасована постанова державного виконавця про арешт цього майна, суд вважає зазначене рішення відповідача 4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2015 за індексним номером 18925857 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В той же час, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій відповідача 2, 3 та 4 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про припинення іпотеки, обтяження (заборона на нерухоме майно та арешт нерухомого майна) та припинення права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивач не оспорює те, що подані вказаним державним реєстраторам документи для проведення відповідних реєстраційних дій по формі і змісту відповідали чинному законодавству, натомість державний реєстратор не має права перевіряти достовірність поданих відомостей та вимагати інші документи, ніж ті, що передбачені чинним законодавством.
Водночас, відповідно до змісту п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав. У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.
З огляду на те, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача 1 та 5 поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку, обтяження та про право власності щодо нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Також безпідставною є позовна вимога про зобов'язання відповідача 5 скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_4 на нерухоме майно - квартиру, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки таке право виникло у останнього та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення відповідача 4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2015 за індексним номером 18925857, яке визнано судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності винесення ними спірних рішень.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.
Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Вітцівської Марії Сергіївни від 16.12.2014 за індексним номером 18046872, яким припинено обтяження (арешт нерухомого майна) нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча Анни Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.12.2014 за індексним номером 18037818, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Кеча Анни Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2014 за індексним номером 18112938, яким припинено іпотеку нерухомого майна - квартири, загальною площею 145,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гніденко Наталії Юріївни від 28.01.2015 за індексним номером 18925857.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко