ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 листопада 2015 року 15 год. 35 хв. № 826/22438/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мазур А.С., при секретарі Авраменко Л.О., за участю представників позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2., представника відповідача - Болілої Г.І., третьої особи - Данілова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до треті особиДарницького районного відділу ДМС України у м. Києві Головне управління Державної міграційної служби у місті Києві
про зобов'язати вчинити дії ,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Дарницького районного відділу ДМС України у м. Києві, третя особа Головне управління Державної міграційної служби у м. Києві з вимогами про зобов'язання інспектора відділу громадянства Дарницького районного відділу ДМС Україні у м. Києві прийняти пакет документів на отримання громадянства ОСОБА_3.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що до повноважень відповідача не належить відмова у прийнятті документів на отримання громадянства, якщо особою подано весь перелік необхідних документів. Також зазначає, що перевірка відповідності проводиться після прийняття документів.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні з огляду на те, що позивач не звертався особисто з заявою та пакетом документів на отримання громадянства.
Представник третьої особи просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог у зв'язку з їх безпідставністю.
Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи, розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Як зазнаячає представник позивача у позовній заяві та судовому засіданні, ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, неодноразово звертався до Дарницького районного відділу ДМС України у м. Києві із заявою про прийняття ОСОБА_3 до громадянства України.
Однак, у прийнятті заяви та доданих до неї документів, представнику позивача було відмовлено у зв'язку з порушенням умов та порядку набуття громадянства України, передбаченого Указом Президента України від 27 березня 2001 року No 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» (у редакції Указу від 27 червня 2006 року No 588), яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, що не заперечувалось представником Дарницького районного відділу ДМС України у м. Києві
Таким чином, вважаючи очевидним порушення Дарницьким районним відділом ДМС України у м. Києві його прав, ОСОБА_3 звернувся до суду в межах передбаченого частиною другою статті 99 КАС України строку звернення до суду.
Визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України визначає Закон України «Про громадянство України».
Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про громадянство України", іноземець та особа без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України.
Указом Президента України "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" від 27.03.2001 р. № 215/2001 затверджено Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства (надалі - Положення), та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Пунктом 5 Положення закріплено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою. Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном. Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника. Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно. Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред'являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.
Для прийняття до громадянства України особа, якій надано статус біженця в Україні, подає документи, передбачені пунктами 45- 46 Порядку провадження: а) заяву (в двох примірниках) про прийняття до громадянства України (форма 21 до наказу); б) три фотокартки (розміром 35 х 45 мм); в) один із таких документів: документ про володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування, який видається в Україні керівником навчального закладу, місцевим органом виконавчої влади України або виконавчим органом місцевого самоврядування; копію атестата чи витяг із залікової відомості диплома - для особи, яка має документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови; документ, що підтверджує інвалідність, - для особи, яка має фізичні вади (сліпа, глуха, німа); декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні, від іноземного громадянства (для біженців, які є іноземцями) (форма 13 до наказу) або декларацію про відсутність іноземного громадянства (для біженців, які є особами без громадянства) (форма 11 до наказу); д) документ, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні (посвідчення біженця); е) документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з моменту надання їй статусу біженця (довідка органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, копія проїзного документа біженця для виїзду за кордон.
Як вбачається з доповідної записки начальника Дарницького районного відділу ДМС України у м. Києві, громадянин Іраку, ОСОБА_3, особисто з заявою про прийняття його до громадянства України на підставі статті 9 Закону України "Про громадянство України" як особа, яка безперервно проживає на законних підставах на території України протягом п'яти років до завідуючої сектором громадянства Дарницького РВ ДМС у м. Києві Болілої Г.І. не звертався.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що з вищезазначеною заявою про прийняття позивача до громадянства України звертався представник за дорученням Євдокимов В.П.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував щодо зазначеного відповідачем твердження та зазначив, що ОСОБА_3 особисто не звертався до відповідача з заявою про прийняття до громадянства України.
Окрім зазначеного, суд наголошує, що позивачем не надано жодних доказів на неможливість звернення особисто до Дарницького районного відділу ДМС України у м. Києві.
Також, суд звертає увагу, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Також положеннями Постанови Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання інспектора відділу громадянства Дарницького районного відділу ДМС Україні у м. Києві прийняти пакет документів на отримання громадянства ОСОБА_3 є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2015 року.
Суддя А.С. Мазур