№ К-16073/06
15березня2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.03.2006 р.
у справі№ 352/5-05 господарського суду Київської області
за позовом Київської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів
до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою господарського суду Київської області від 06.12.2005 р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.03.2006р., позов задоволено частково: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі від 18.08.2005р. № 0000182303/2 про визначення Київській обласній організації спілки автомобілістів податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій в сумі 7 145,00 грн., застосованих на підставі пункту 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визнано нечинним в частині визначення вказаної суми штрафних санкцій сумою податкових зобов'язань позивача та в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5 095,00 грн. В позові про визнання нечинним цього податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 2 050,00 грн. відмовлено.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивач в порушення вимог пунктів 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснив розрахункові операції готівкою на суму 410,00 грн., сплачені споживачами послуг по наданні стоянки для автомобілів, без проведення цих операцій через реєстратор розрахункових операцій та без видачі споживачам послуг розрахункових документів, що є підставою для застосування до нього контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 2 050,00 грн. Факт здійснення позивачем розрахункових операцій на суму 1 019,00 грн. суд визнав не доведеним в судовому процесі.
В касаційній скарзі ДПІ у Вишгородському районі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій ст.129 Конституції України, пункту 1 ст.15 та пункту 1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач реалізував послуги по наданню стоянки для автомобілів за готівкові кошти без проведення розрахунків із споживачами цих послуг як у касі з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, так і через реєстратор розрахункових операцій. Вказаній обставині суд дав правильну юридичну оцінку, визнавши такі дії позивача порушенням вимог пунктів 1 та 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно приписів яких розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі / із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо / при продажу товарів / наданні послуг / у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг повинні проводитися на повну суму покупки / надання послуги / через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу чи відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Висновок суду щодо загальної суми розрахункових операцій, здійснених позивачем з порушенням вимог зазначених правових норм, а відтак і щодо розміру штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до позивача згідно пункту 1 ст.17 вказаного Закону, відповідає правильній оцінці досліджених в судовому процесі доказів, зокрема, журналу обліку транспортних засобів тимчасового утримання, а також положенням частини 2 ст.71 КАС України, якою встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки визначення контролюючим органом суми штрафних санкцій, застосованих до позивача, сумою податкового зобов'язання суперечить ст.ст.14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», якими встановлений вичерпний перелік податків, зборів / обов'язкових платежів /, суд правомірно визнав спірне податкове повідомлення-рішення нечинним в частині такого визначення.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а відтак відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.03.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.І.
Костенко М.І.
Маринчак Н.Є.
Шипуліна Т.М.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.