21 лютого 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Біла-Грошко О.А.
з участю представників:
Національної комісії регулювання електроенергетики України -Вороніної О.В.;
ТОВ «Східенерго»- Москаленко О.Ю., Захарчука О.М.;
Державного підприємства «Укренергоринок» - Шубіна В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії регулювання електроенергетики України на постанову господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2006 року, у справі за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Східенерго» до Національної комісії регулювання електроенергетики України, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: Міністерство палива та енергетики України, Національна акціонерна компанія «Енергетична компанія України», державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго», державне підприємство «Енергоринок» про визнання недійсною постанови,
ТОВ «Східенерго» звернулося до суду з позовом до Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання постанови від 30 вересня 2005 року №861 недійсною з моменту її прийняття. Позов мотивований тим, що зазначена постанова відповідача суперечить вимогам чинного законодавства.
Постановою господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2006 року, позов задоволено.
Національна комісія регулювання електроенергетики України подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 15.11.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року як такі, що винесені з порушеннями норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
У запереченні на касаційну скаргу НАК «Енергетична компанія України» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 15.11.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року - без змін. Зазначає, що господарськими судами правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Східенерго» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 15.11.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року як законні і обґрунтовані - без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законами України.
Правові питання функціонування Оптового ринку електричної енергії України врегульовано Законом України "Про електроенергетику", який визначає загальні положення діяльності Оптового ринку електричної енергії України та закріплює статус його суб'єктів, а також повноваження державних органів у цих відносинах.
Відповідно ст. 5 Закону України "Про електроенергетику" державна політика в електроенергетиці базується на принципі додержання єдиних державних норм, правил і стандартів всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії.
Між сторонами виник спір щодо правомірності постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2005 року №861 «Про погодження рішення ради Оптового ринку електричної енергії України від 22.09.2005 року (підпункт 4.1 протоколу №9) про затвердження нової редакції «Тимчасового порядку врахування обсягів накопичення вугілля «газової групи» на теплоелектростанціях енергогенеруючих компаній ТЕС на осінньо - зимовий період 2005-2006 рр. при плануванні диспетчерського графіку навантаження».
З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що Національна комісія регулювання електроенергетики України своєю постановою від 30.09.2005 №861 «Про погодження рішення ради Оптового ринку електричної енергії України від 22.09.2005 (підпункт 4.1. протоколу №9)», погодилась з рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії України від 22.09.2005 (підпункт 4.1. протоколу №9) про затвердження нової редакції Тимчасового порядку врахування обсягів накопичення вугілля "газової" групи на теплоелектростанціях енергогенеруючих компаній ТЕС на осінньо-зимовий період 2005-2006 рр. при плануванні диспетчерського графіку навантаження, який діятиме з 01.10.2005 по 31.10.2005.
Відповідно до вказаного Тимчасового порядку блоки електростанції, які не працюють на "антрацитовій" групі вугілля, інших видах палива, навантажуються та додатково залучаються в роботу після максимального завантаження та включення в роботу блоків, що працюють на "антрацитові" групі вугілля.
Тимчасовий порядок, погоджений оскаржуваною Постановою, встановлює інший порядок вибору складу працюючого обладнання та розподілу навантаження між генеруючими джерелами, ніж це передбачено Правилами Оптового ринку електричної енергії України, запроваджує різні принципи розподілу навантаження для енергоблоків ТЕС у залежності від групи вугілля, що використовується під час виробництва електроенергії, а також надає перевагу при навантаженні та виборі складу працюючого обладнання енергоблокам ТЕС, які працюють на вугіллі "антрацитової" групи перед енергоблоками ТЕС, які не використовують вугілля такої групи.
Відповідно до вимог Закону України «Про енергетику» купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України; оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору. У договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов'язки та відповідальність сторін. Цей договір погоджується з центральними органами виконавчої влади, що здійснюють управління в електроенергетиці, Національною комісією регулювання електроенергетики України, Антимонопольним комітетом України.
Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України було укладено 15 листопада 1996 року.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" Правила оптового ринку електричної енергії України є невід'ємною частиною договору і визначають механізм функціонування оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами, правила формування ринкової ціни на електричну енергію.
Правила ринку електричної енергії України затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.09.2003 №921 і є невід'ємною частиною (додатком 2) до договору між членами Оптового ринку електричної енергії України.
Отже ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" містить імперативну норму, згідно з якою механізм функціонування оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами повинні визначатися виключно Правилами Оптового ринку електричної енергії України і не можуть бути визначені будь-яким іншим актом, зокрема, Тимчасовим порядком, погодженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України.
Також ч. 6 ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що Оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням вимог, відповідно до яких:
- всі суб'єкти підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії мають рівноправний доступ до оптового ринку електричної енергії України та послуг електричних мереж після отримання відповідної ліцензії на право здійснення цих видів діяльності;
- електрична енергія продається та купується за Правилами оптового ринку електричної енергії України.
Порядок вибору складу обладнання та розроблення заданого графіка навантаження для енергогенеруючих компаній передбачено розділом 5 Правил Оптового ринку електричної енергії України.
Згідно п. 5.7.5 Правил оптового ринку електричної енергії України розпорядник системи розрахунків повинен здійснити розподіл навантаження між генеруючими джерелами, який забезпечує мінімальні витрати на виробництво електроенергії в системі, відповідно до пунктів 5.7.1-5.7.4 Правил оптового ринку електричної енергії України.
Пунктом 5.7.1 Правил оптового ринку електричної енергії України передбачено обов'язок Розпорядника системи розрахунків здійснити упорядкування блоків на розрахунковий період максимального покриття від найдешевшого блока до найдорожчого блока за розрахунковою заявленою ціною, розрахованою згідно з ціновими заявками при умові роботи блока в період 8іагі-Еп(і на максимальній заявленій робочій потужності за відповідними формулами, наведеними у цьому пункті.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" всі суб'єкти підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії мають рівноправний доступ до оптового ринку електричної енергії України та послуг електричних мереж після отримання відповідної ліцензії на право здійснення цих видів діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що усі енергогенеруючі компанії, що працюють за ціновими заявками та виробляють електроенергію на ТЕС, мають рівний доступ до Оптового ринку електричної енергії України незалежно від групи вугілля, яке використовується на їхніх ТЕС - "антрацитова" чи інша.
Закон України "Про електроенергетику" та чинні Правила оптового ринку електричної енергії України не містять жодних вимог до вибору складу працюючого енергообладнання та розподілу навантаження в залежності від групи вугілля, яке використовується тим чи іншим енергоблоком, і визначають єдиний критерій вибору складу обладнання - розрахункова заявлена ціна, розрахована згідно з ціновими заявками за формулою, зазначеною у п. 5.7.1 чинних Правил Оптового ринку електричної енергії України.
Відповідно п. 5 "Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України" Національна комісія регулювання електроенергетики України має право погоджувати в межах своєї компетенції договір між членами оптового ринку електричної енергії України та спеціалізоване програмне забезпечення, що застосовується на оптовому ринку електроенергії.
Наданий на погодження Національної комісії регулювання електроенергетики України Тимчасовий порядок не є змінами або доповненнями до договору між членами Оптового ринку електричної енергії України або його додатків, а є окремим актом, який фактично встановлює нові правила оптового ринку електричної енергії.
Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам, правильно застосовано норми матеріального права, на підставі чого судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зроблено вірний висновок про невідповідність спірної постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 861 від 30.09.2005р. статті 92 Конституції України, Закону України "Про електроенергетику", Правилами оптового ринку електричної енергії України.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судового рішення дано правильну правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу Національної комісії регулювання електроенергетики України слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Національної комісії регулювання електроенергетики України залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 15 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2006 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді