Копія
07 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.І., Панченка О.І., Штульмана І.В., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2003 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в особі Ленінського районного суду м. Харкова і його посадових осіб про відшкодування моральної шкоди і захист права на розгляд позовної заяви, -
встановила:
В серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що Ленінським районним судом м. Харкова тривалий час не розглядається його позовна заява від 16.02.2002 р. до Держави Україна в особі Харківської міжрайонної транспортної прокуратури, головою цього суду не надано відповіді на його звернення щодо здійснення контролю за розглядом справи.
Вважав, що такими діями порушено його Конституційне право на судовий захист та просив суд відшкодувати заподіяну моральну шкоду в розмірі 450 000 грн. і зобов'язати відповідача розглянути позовну заяву.
Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2003 року в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в судах.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення Конституції України, просив вказане судове рішення скасувати та задовольнити його позов.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України, підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 2201, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Так, судом було встановлено, що заявник звернувся з позовною заявою, якою фактично оскаржуються процесуальні дії суду, пов'язані зі здійсненням правосуддя, оскарження яких передбачено процесуальним законодавством України.
Відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
У відповідності з роз'ясненнями викладеними в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян" №13 від 03.12.1997 р., не можуть оскаржуватися до суду в порядку, передбаченому гл. 31-А ЦПК, рішення, дії чи бездіяльність службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, суду, прокуратури, органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, щодо яких кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним законодавством, законодавством про адміністративні правопорушення встановлено інший порядок судового оскарження.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржувались дії суду, пов'язані зі здійсненням правосуддя, то відмовляючи в прийнятті його скарги апеляційний суд діяв згідно чинного на момент звернення законодавства.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями наданими Конституційним Судом України в своєму рішенні від 23 травня 2001 року
N 6-рп/2001 пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України підстави для його обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу судді апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2003 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя