Копія
28 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.І., Панченка О.І., Горбатюка С.А., Сороки М.О., Штульмана І.В.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на нотаріальні дії приватного нотаріуса, -
встановила:
В березні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій вказував, що 14.11.2001 р. він уклав договір застави належного йому транспортного засобу з ВАТ "Державний ощадний банк України".
13.03.2002 р. заявник отримав постанову державного виконавця ВДВС Печерського районного управління юстиції в м. Києві від 06.03.2002 р. про відкриття виконавчого провадження, винесену на підставі виконавчого напису НОМЕР_1 від 06.02.2002 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
Посилаючись на порушення ст. 89 Закону України "Про нотаріат", ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" та п.167 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 щодо вчинення виконавчого напису НОМЕР_1 від 06.02.2002 р.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останньою ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 липня 2003 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2003 року, скаргу ОСОБА_1 було залишено без розгляду з тих підстав, що між сторонами виник спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Не погоджуючись із ухваленими по справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просив вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Листом Верховного Суду України від 12.09.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційне провадження відкрите по даній справі ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2007 року підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що має місце спір про захист цивільного права - щодо вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису на договорі застави, згідно якого стягнення було звернуто на належний заявнику автомобіль.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законодавством встановлено інший порядок судового вирішення.
Оскільки до компетенції адміністративних судів (ст. 17 КАС України) не входить розгляд справ на дії щодо вчинення або відмови у вчиненні нотаріальної дії, в порядку розгляду справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, відповідно до положень ЦПК України 1963 року, судами першої та апеляційної інстанції ця справа не розглядалась, то вона не може бути розглянута в порядку касаційного провадження за правилами адміністративного судочинства.
Вказані обставини тягнуть за собою закриття касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України і повернення справи до Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 9, 157, 228, п.п. 7, 10 Прикінцевих і перехідних положень КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Закрити касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на нотаріальні дії приватного нотаріуса.
Справу повернути до Верховного Суду України для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя